Ноїв ковчег на Арараті: науковці кажуть, що розгадка близько

Історія про Ноїв ковчег — один із найвідоміших біблійних сюжетів. Упродовж тисячоліть віряни сприймали її як оповідь про порятунок родини Ноя та кожної тварини по парі від всесвітнього потопу. Однак для багатьох науковців ця легенда залишалася лише міфом, адже уявити, що в давнину люди могли збудувати таке гігантське судно, було складно.

Проте Ендрю Джонс, засновник проєкту Noah’s Ark Scans, присвятив пошукам правди понад 30 років. Саме він виявив скелясте утворення, яке своєю формою нагадує корпус величезного корабля. Тепер разом із професором Університету Сівас Джумхурієт Дженкером Атілою він керує міжнародною експедицією, яка працює на об’єкті з 28 червня. Група з 20 науковців проводить геодезичний огляд території, і, за словами дослідників, вони вже за кілька днів завершать цей етап.

Професор Атіла в інтерв’ю турецькому інформаційному агентству IHA зазначив: «Поточні дані з кожним днем збільшують ймовірність того, що це Ноїв ковчег. Ці дослідження дадуть остаточні результати протягом 2–3 місяців. Тоді ми надамо більш вичерпну інформацію».

Поки триває аналіз, команда вже похвалилася низкою важливих знахідок. Серед них — скам’яніла клепка, скам’янілі дерев’яні дошки, а також сліди палубних планів і ґрунт із високим вмістом вуглецю. Це, на думку дослідників, свідчить про рукотворне походження конструкції, а не про природне скельне утворення.

Ендрю Джонс переконаний, що зібрані матеріали матимуть грандіозний вплив на суспільство. Він каже: «Ми перейшли від питання „Чи схоже це на човен?“ до питання „Чому посеред схилу гори Арарат похований тришаровий, багатовуглецевий човен з прямокутною внутрішньою структурою, що має точну довжину, як Ноїв ковчег, про який йдеться в Біблії?“». Представники Noah’s Ark Scans наполягають, що після офіційної верифікації даних турецькими науковцями світова академічна спільнота більше не зможе їх ігнорувати.

Цікаво, що тема стародавніх відкриттів не обмежується лише Араратом. Нещодавно аспірант Університету Тулейна Люк Олд-Томас випадково натрапив на загублене місто мая в мексиканському штаті Кампече. Під час повторного аналізу даних 2013 року, зібраних для екологічного проєкту, він виявив під густим лісовим покривом 6764 структури, серед яких — храмові піраміди, площі, майданчик для гри в м’яч, водосховище та житлові будинки. Поселення, яке отримало назву Валеріана, могло бути засноване до 150 року н. е. і слугувати політичною столицею класичного періоду. Найдивовижніше те, що руїни розташовані просто поруч із сучасним шосе та сільськогосподарськими угіддями, де місцеві фермери роками обробляли землю, навіть не підозрюючи про стародавнє місто під ногами.

Повертаючись до Арарату, варто зазначити: якщо припущення Джонса та Атіли підтвердяться, це стане одним із найбільших археологічних проривів сучасності. Утім, поки що науковці обережні у висновках і закликають дочекатися офіційних результатів досліджень, які мають з’явитися вже найближчими місяцями.