Олена Пирожок зі Слов'янська: «Поки працюємо — місто буде жити»

Магазин Олени Пирожок розташований у мікрорайоні Лісний. Приміщення підвальне, і це, за словами підприємиці, дає певне відчуття спокою: на роботі буває спокійніше, ніж удома. Район вважається відносно безпечним порівняно з центром міста та іншими частинами Слов'янська, але останнім часом і тут траплялися влучання — не дронами, а КАБами.

Попри це магазин не зачиняється. Через відключення електроенергії тут зріс попит на акумуляторні лампи та світильники, що працюють від повербанків. Аби торгівля не зупинялася під час блекаутів, Олена придбала автономне обладнання — акумулятори та інвертор для підключення техніки й комп'ютерів — за грантом від центру зайнятості в межах програми «Власна справа».

«Запропонували грант, тому я скористалася і подала. Зараз, коли немає світла, ми працюємо з автономним обладнанням. Це акумулятори, бо часто вимикають світло. Є інвертор, щоб підключати техніку, комп'ютери. До чотирьох діб поспіль можемо працювати», — каже жінка.

Умови гранту передбачали створення робочого місця, тож Олена взяла на роботу ще одну співробітницю. Нині в магазині працюють троє людей. За словами підприємиці, грантові кошти розраховані так, щоб за три роки вони повернулися через сплату податків.

Найбільші труднощі сьогодні — це доставлення товару та небезпека обстрілів. Дефіциту товарів в Україні немає, пояснює Олена, проблема саме в логістиці: працівники звільняються або мобілізуються, а фірми не ризикують їхати в регіон.

«Дефіцитів товару немає в Україні. Проблема — у доставці. Тому, що люди звільняються або мобілізуються. Фірми теж не ризикують. Дуже мало хто їде в регіон. Доставка відбувається через "Нову пошту", "Укрпошту", перевізники у Слов'янську працюють, виїжджають, ми робимо замовлення», — розповідає вона.

Попри втому й тривогу, підприємиця залишається в місті. У неї є «запасний план» — переїхати до Харкова, якщо обстріли посиляться, але поки що вона його не використовує.

«Ми всі на валізах. Прямо здається: от вже завтра ми закриємо двері. А потім — тихо, люди заходять. Кожного дня, мабуть, кожен покупець у нас запитує: "Ви тут? Ви ще не зачиняєтесь?" Дівчата кажуть: "Треба повісити на дверях, що ми не зачиняємось". Поки потрібно, максимально тут буду. Поки працюють у нас магазини, доставка — і місто буде жити», — каже Олена Пирожок.

У цих словах — уся суть щоденної праці в прифронтовому місті. Магазин, який колись відкривали як родинну справу, тепер тримає не лише родину, а й звичний ритм життя для тих, хто залишився в Слов'янську.