Вовчанськ без свята: історії містян, які чекають на повернення додому

Вовчанськ, розташований за п'ять кілометрів від російського кордону, до повномасштабної війни був адміністративним центром громади на Харківщині. Тут жило понад 17 тисяч людей, працювали школи, лікарні, підприємства, магазини та культурні установи. Історичний центр міста формувався десятиліттями, а саме місто розкинулося на берегах річки Вовча.

З початком повномасштабного вторгнення Вовчанськ опинився під російською окупацією. У вересні 2022 року українські військові звільнили його. Місцева мешканка Лідія, яка зараз живе в Харкові, згадує ті дні: «Ми не встигли виїхати, прокинулися, а тут вже російські танки. Так раділи, коли наші хлопці нас звільнили». Проте спокій тривав недовго.

10 травня 2024 року Росія почала новий наступ на півночі Харківщини, і Вовчанськ знову став епіцентром боїв. Артилерія, авіабомби та дрони нищили цивільну забудову. За оцінками начальника Вовчанської міської військової адміністрації, у 2024 році місто було пошкоджене приблизно на 90 відсотків, а історичний центр — майже повністю. Руйнування тривали й далі, тож зараз повернення до нормального життя неможливе.

Мешканців евакуювали, а саме місто лишається зоною активних бойових дій. День міста, який зазвичай збирав людей на вулицях, тепер не може відбутися. Але Вовчанськ живе в пам'яті тих, хто народився тут або провів найкращі роки. Лідія та інші переселенці в Харкові зберігають спогади про рідні вулиці, школи, сусідів і мріють про день, коли зможуть повернутися.

Ця дата — не привід для святкування, а нагадування про те, що місто існує, попри все. Історії вовчанців — це історії стійкості, втрат і надії. Вони чекають, коли над Вовчею знову буде мирне небо, а вулиці наповняться дитячим сміхом.