У Криму під російські інвестиції потрапили пам'ятки національного значення України

Про це йдеться у довідці Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

За даними відомства, кримські об'єкти культурної спадщини з'явилися на російській платформі «Наследіє.дом.рф», де їх пропонують в оренду, у користування, під «відновлення» і подальше комерційне використання. Серед них — головний корпус комплексу споруд Воронцовського палацу в Алупці та будівля театру імені О. С. Пушкіна в Євпаторії. Обидві споруди за законодавством України мають статус пам'яток культурної спадщини національного значення.

«Розміщення кримських об'єктів культурної спадщини на платформі, їх інвестиційне просування, підготовка до торгів або передача інвесторам можуть розглядатися не лише як елемент господарської політики держави-окупанта, а й як інструмент фактичного розпорядження майном та культурною спадщиною на тимчасово окупованій території», — зазначають у представництві.

Там наголошують: у такій моделі пам'ятки на тимчасово окупованій території півострова подають як частину внутрішнього інвестиційного ресурсу РФ. Це створює ризики зміни режиму використання цих об'єктів, втручання в їхній автентичний вигляд, проведення робіт без погодження з українськими органами охорони культурної спадщини, а також закріплення фактичного контролю окупаційної адміністрації над пам'ятками, які належать до культурної спадщини України.

Окремо в довідці вказано, що в окупованих Ялті та Євпаторії інвесторам доступні п'ять об'єктів культурної спадщини регіонального значення. Для готельного сценарію пропонують кредит під 6% — за умови, що площа готелю становитиме не менше 500 квадратних метрів, номерний фонд — не менше 10 номерів, а класифікація буде не нижчою за три зірки протягом року після введення в експлуатацію.

Якщо відсортувати об'єкти на платформі за регіоном «Республика Крым», відкривається 23 пропозиції для інвестування. За статусом «місцевого значення» таких об'єктів налічується 21. У представництві зауважують, що їхній правовий статус потребує окремого розмежування, адже не всі об'єкти, представлені російською стороною, мають охоронюваний статус відповідно до законодавства України.

Десять об'єктів внесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України або перебувають під охороною як пам'ятки культурної спадщини. Ще п'ять відсутні в цьому реєстрі, але згадуються у «Списку пам'яток місцевого і національного значення та щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, розташованих на території Автономної Республіки Крим» станом на 1 січня 2013 року.

Усі п'ять об'єктів, які готують до торгів, за даними окупантів, перебувають у незадовільному стані, не використовуються та не мають інженерних комунікацій. На думку експертів, це дає російській стороні формальне обґрунтування для залучення їх до програм «відновлення», хоча фактично такі дії відбуваються в межах російського адміністративного поля на території, що є порушенням міжнародного права.

«Важливо, що об'єкти розташовані переважно в комерційно привабливих або курортних населених пунктах Криму: Ялті, Євпаторії та Кореїзі. Це свідчить, що інвестиційний інтерес може бути пов'язаний не лише з декларованою метою «збереження» культурної спадщини, а й із можливістю подальшого використання таких будівель у туристичній, готельній, санаторній або іншій комерційній сфері», — зазначають експерти.

За цими пропозиціями стоять не просто будівлі, а місця, з якими пов'язана історія півострова. Воронцовський палац в Алупці та театр у Євпаторії десятиліттями були частиною культурного життя Криму, і їхній статус пам'яток національного значення визначений українським законодавством. Передача таких об'єктів під комерційне використання без згоди українських органів охорони спадщини ставить під питання і їхній автентичний вигляд, і сам сенс збереження пам'яток для наступних поколінь.