Одним пострілом збив «Молнію» та врятував п'ятьох побратимів: історія поліцейського з Луганщини

Історія Данила Данченка — про відповідальність, швидкі рішення та вміння тримати удар. Він народився у Врубівці Попаснянського району на Луганщині, а нині служить оперуповноваженим Управління карного розшуку ГУНП у Луганській області.

Його група займається розшуком злочинців, зниклих безвісти громадян та встановленням осіб невпізнаних тіл. До цього він евакуйовував людей із прифронтових територій, стояв на блокпостах і був у групах швидкого реагування. Службу в кримінальній поліції Луганщини розпочав 2023 року після закінчення профільного університету.

Одним із найважливіших етапів своєї служби Данило вважає евакуаційний піший перехід «Колотилівка — Покровка». Тоді поліцейські перевіряли документи, виявляли розшукуваних і можливих колаборантів, а головне — допомагали цивільним залишити окуповані території. «Напевно, саме там я особливо гостро зрозумів, що поліцейська форма — це насамперед про відповідальність. Люди, що прибували для евакуації, часто були виснажені, налякані, розгублені. Іноді їм було достатньо кількох слів підтримки, щоб зібратися і зробити наступний крок», — згадує він.

У березні 2025 року, коли в Куп'янську різко погіршилася ситуація через активні бойові дії, Данило з напарником евакуював літнє подружжя. Поруч із автомобілем влучила керована авіаційна бомба. Машина постраждала, але всі залишилися живі.

Нещодавно на блокпосту російський ударний дрон «Молнія» націлився на позицію поліцейських. Данило вистрілив із помпової рушниці «Hatsan» і одним пострілом знищив безпілотник. За його словами, до можливого удару залишалися лічені секунди.

Правоохоронець каже, що головне правило його життя — бути готовим діяти та допомагати людям за будь-яких обставин. Він завжди носить із собою невеликі ікони, подаровані матір'ю. «Це мій особистий оберіг. Їх дала мені мама. Коли вони зі мною, здається, що частинка дому завжди поруч». Батько Данила нині служить у Збройних Силах України.

У вільний час Данило грає у футбол і є воротарем команди поліції Луганщини. Він вважає, що робота оперативника й воротаря схожі: потрібно постійно тримати ситуацію під контролем і миттєво реагувати на загрозу. Невдовзі він із коханою Аліною планує створити сім'ю. Його життєве кредо: «Не обирай легший шлях. Обирай той, після якого зможеш сказати собі: я зробив усе, що міг». Поліцейський мріє після перемоги повернутися на рідну землю та побачити її відродженою.