Помер Петро Сіреджук — дослідник історії та старожитностей Гуцульщини

Петро Сіреджук народився 23 листопада 1949 року в селі Космач Косівського району Івано-Франківської області — у гуцульській селянській родині. Закінчив історико-педагогічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту, який сьогодні має назву Прикарпатський національний університет.

Його шлях у професії був різноманітним: працював учителем історії та географії в селі Устечко Заліщицького району, служив в органах УМВС у Львові у званні підполковника міліції, викладав на кафедрі соціальних дисциплін Львівського інституту внутрішніх справ при Українській академії внутрішніх справ. З 2004 року був старшим викладачем, а згодом доцентом кафедри загальноекономічних і гуманітарних дисциплін Івано-Франківського інституту менеджменту ТНЕУ, нині — Західноукраїнський національний університет. Від 2008 року працював провідним фахівцем відділу історії науково-дослідного Інституту історії, етнології і археології Карпат Прикарпатського національного університету.

Науковий доробок Петра Сіреджука вражає. У 1989 році він захистив кандидатську дисертацію, а в 2010-му — докторську, присвячену соціально-економічному становищу та культурному життю німецької меншини Східної Галичини у 20–30-х роках XX століття. Дослідник вивчав історію та старожитності Гуцульщини, опрацьовував документи з історії Прикарпаття середніх віків, зокрема ті, де вперше згадуються населені пункти краю. Він організував три археологічні експедиції для дослідження пам'яток Косівщини, брав участь у численних наукових конференціях, симпозіумах, конгресах, всесвітніх Гуцульських фестивалях та етнофестивалях «Великдень у Космачі».

Його перу належать 190 наукових праць і 400 історико-краєзнавчих публікацій у періодиці. Він був співавтором колективних монографій «Гуцульщина», «Старожитності Косівщини», «Старожитності Гуцульщини», довідника «Населені пункти Косівщини» та видань І–IV томів «Історії Гуцульщини». Коло його зацікавлень охоплювало археологію, археографію, біографістику, гуцулознавство, демографію, етнологію, історію, кастеологію, картографію, краєзнавство, культурологію, ономастику, фольклористику й топоніміку.

Ще 1991 року разом із побратимами він став співзасновником суспільно-культурного товариства «Гуцульщина» у Львові. Був членом редколегії журналу «Гражда».

Після Петра Сіреджука залишилася багата наукова і краєзнавча спадщина — книги, статті, дослідження, які й надалі розповідатимуть про минуле Гуцульщини та її людей.