Повернення з СЗЧ: історії бійців, які знайшли новий дім у війську

Механізм, запроваджений Міністерством оборони у червні, дозволяє військовим, які самовільно залишили частину до 12 червня 2026 року, повернутися на службу без судових тяганин. Головна умова — добровільне бажання та вибір нового підрозділу з переліку, визначеного відомством. Для багатьох це шанс почати все спочатку, але вже з іншим командуванням.

Історія Маяка, 34-річного мешканця Житомирщини, почалася у червні 2024-го, коли він мобілізувався і потрапив у розвідку ДШВ. Спочатку все йшло добре, але згодом бійців почали кидати на підсилення піхоти, незважаючи на їхні посади. «Нам давали такі задачі, які ми фактично не могли виконати, тому що підтримки — ні з повітря, ні артою, ні мінометом — не було. І це призводило до дуже великих втрат людей», — згадує він. У листопаді 2024-го, після одного з таких виходів, Маяк вирішив, що далі так не може. Він дочекався слушної миті, забрав трофейну машину і поїхав з Суджі до Сум, а звідти — до Києва.

У столиці він прожив півтора року, працюючи на різних роботах, але думка про повернення не полишала. Він шукав підрозділ, якому міг би довіряти, і нарешті знайшов його у Третьому армійському корпусі. У червні 2026-го Маяк повернувся до служби в ракетно-зенітний полк. «Мені цікавий цей напрямок, цікаво перехоплювати ворожі цілі», — каже боєць.

Інша історія — у Прайма, ветерана 79-ї бригади, який воював ще з 2017 року. У травні 2023-го він дістав серйозні поранення, довго лікувався, а після ВЛК замість рідної частини потрапив у резервну роту ТРО. «Хлопці нічим не займалися, лише вживали алкоголь з ранку до вечора. Подивився на це, зібрав речі й у жовтні 2024 року поїхав додому», — розповідає він. Перевестися в іншу бригаду йому не дозволили, тож довелося йти у СЗЧ. Але вже дорогою додому Прайм вирішив, що повернеться — тільки в інше місце. Завдяки знайомому з Азову він поновився там ще до спрощеної процедури. Сьогодні він служить гранатометником і не шкодує: «Я потрапив у молодий та мотивований колектив з однією спільною ціллю — нищити ворога. Для мене стало відкриттям таке поняття як КЗВ. Після кожного виїзду я маю можливість поїхати додому до сім'ї — це мотивує».

21-річний Двіж пішов воювати у 2023-му, щойно виповнилося 18. Служив у ППО, потім — мінометником у 81-й бригаді, звідки перевівся в 105-ту бригаду ТРО на посаду оператора БПЛА. Але коли там змінилося командування, почалися «совкові затяги»: «Командування взагалі не слухало підпорядкований особовий склад. Як вони собі щось вирішили, так і мало бути». Побратими Двіжа намагалися перевестися, але їм не дозволяли, тож вони один за одним йшли у СЗЧ. 30 травня Двіж зробив те саме, а вже у червні долучився до Третьої штурмової бригади, де отримав посаду командира екіпажу БПЛА.

Рекрутери Азову та Третього корпусу наголошують: процедура поновлення через Армію+ займає близько 10 днів, тоді як раніше через суд доводилося чекати місяцями. Вони ретельно вивчають кожен випадок і не дорікають бійцям за минуле. Щоправда, є нюанс: обрати можна лише підрозділ у межах своєї структури — ЗСУ, Нацгвардії чи Держспецтрансу. Тож військові, які хочуть перейти, скажімо, з армії в Азов, змушені йти через суд. Але навіть попри це, новий механізм дає сотням людей шанс повернутися до справи, яку вони вважають своєю.