Як СРСР і РФ фальшують історію: новий випуск «Правди чи міфу»

Новий епізод програми «Правда чи міф. Совєтська епоха» присвячений механізмам фальсифікації історії, які десятиліттями використовував радянський режим, а нині активно застосовує Росія. Ведучі — очільник Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров та журналістка Укрінформу Ярина Скуратівська — розбирають, як пропаганда перекладала провину за наймасштабніші трагедії Другої світової війни на ворога, хоча планували їх у Москві.

У випуску йдеться про три ключові епізоди: підрив Успенського собору Києво-Печерської лаври та вибухи на Хрещатику, масові розстріли польських офіцерів у Катині та закатованих політв'язнів у Львові й Вінниці. Автори пояснюють, як радянська машина брехні десятиліттями списувала ці злочини на нацистів, використовуючи тези «це не ми» або «жертва сама винна». Ці ж наративи сьогодні звучать у заявах Кремля про обстріли українських міст і святинь.

Окрема частина програми розповідає про замінування сакральних об'єктів та цивільної інфраструктури Києва радянськими диверсійними групами. Саме підрив Хрещатика став для нацистів формальним приводом для розгортання масового геноциду в Бабиному Яру. Глядачі також дізнаються про історію розстрілу понад 20 тисяч польських бранців у Катині, роботу фальсифікаційної «комісії Бурденка» та маніпуляцію зі співзвучними назвами «Катинь» і «Хатинь», що покликана заплутати людей.

Автори проєкту показують, як підміна понять і винуватців стала основою радянської та російської державної політики. Вони наголошують: Москва досі тримає докази своїх злочинів у закритих військових архівах, а сучасні заяви про удари по Україні дзеркально копіюють радянські інструкції 1940-х років.

Прем'єра випуску відбудеться у середу о 17:00 на YouTube-каналі інформагентства. Нагадаємо, що «Правда чи міф» — це спільний проєкт Укрінформу та Українського інституту національної пам'яті, другий сезон якого стартував у липні.