«Якби не шолом – куля пішла б у скроню»: історія прикордонника з Волині

Волинянин В’ячеслав Бугай, який служить у 6-му прикордонному загоні, пережив два надзвичайно небезпечні моменти на фронті. Перший стався, коли ворожа куля влучила просто у вушко його шолома. «Якби це був шолом "чебурашка" без вух, куля пішла б прямо в скроню. А так – удар, дзвін у вухах, рикошет. Я лишився живий завдяки зайвим сантиметрам металу», — згадує боєць.

Згодом прикордонник зазнав ще одного поранення: уламок від автоматичного гранатомета пробив ногу наскрізь і роздробив кістку. Зараз В’ячеслав проходить реабілітацію у відомчому санаторії Держприкордонслужби. Лікарі допомагають йому відновитися за допомогою фізіотерапії, сірководневих ванн і лазерних процедур.

Шлях до війська у В’ячеслава був не таким простим. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він одразу пішов до Теремнівського територіального центру комплектування на Волині, аби стати добровольцем. Однак через величезні черги тоді потрапити на службу не вдалося. Лише у 2024 році, після змін у законодавстві, він зміг стати військовослужбовцем 6-го прикордонного загону.

На передовій «Богун» постійно перебував під обстрілами. Він зізнається, що найбільше боявся не загинути, а того, що його тіло можуть не знайти. «Найбільше боявся, що лінія фронту зміститься, і мене знайдуть під відкритим небом без хреста», — каже військовий.

Нещодавно В’ячеслава Бугая нагородили відзнакою Президента України «За оборону України». Це визнання його особистого внеску в захист держави під час повномасштабної війни.