«Птаха» Алли Горської на Черкащині стала пам'яткою національного значення

У селі Гельмязів на Черкащині є стіна, яка вже понад пів століття тримає на собі птаха. Це мозаїчне панно «Птаха» — робота Алли Горської та Віктора Зарецького, двох митців, чиї імена стоять у першому ряду українського шістдесятництва. Тепер цей твір отримав статус пам'ятки культурної спадщини національного значення.

Рішення ухвалив Кабінет Міністрів України за пропозицією Міністерства культури. Архітектурно-монументальний об'єкт «Птаха» внесли до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією національного значення. Як зазначають у міністерстві, це посилює правовий захист твору й створює належні умови для його збереження.

«Надання цьому об'єкту статусу пам'ятки національного значення — це конкретний крок для збереження унікальної роботи Алли Горської та Віктора Зарецького», — наголосила віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна.

Шлях до цього статусу був поетапним. У липні 2025 року Черкаська обласна військова адміністрація внесла «Птаху» до Переліку об'єктів культурної спадщини Черкаської області як щойно виявлений об'єкт. А вже у жовтні Експертна комісія з питань обліку об'єктів культурної спадщини Міністерства культури рекомендувала надати роботі статус пам'ятки національного значення.

Мозаїка «Птаха» належить до української монументальної спадщини другої половини ХХ століття. Це частина творчого доробку ключових представників українського шістдесятництва — покоління, яке говорило про українське вголос, коли за це доводилося платити.

Історія іншої роботи Алли Горської показує, чому такі рішення мають вагу. Мозаїку «Боривітер» у Маріуполі створили 1967 року Алла Горська разом із художниками-монументалістами Віктором Зарецьким, Галиною Зубченко, Борисом Плаксієм, Григорієм Пришедьком, Василем Прахніним та Надією Світличною. Під час повномасштабного російського вторгнення вона була суттєво пошкоджена, і наразі її доля невідома. У липні 2025 року відтворену з великою точністю «Боривітер» презентували на Трафальгарській площі в Лондоні.

Тож «Птаха» в Гельмязові — це не просто барвиста стіна на околиці. Це твір, який тепер має офіційний захист держави, а отже, більше шансів дожити до тих часів, коли його розглядатимуть не як стару радянську мозаїку, а як свідчення про митців, які вміли говорити мовою кольору про свободу.