Резолюція ЄС про УПА: чому Варшава забуває власні злочини

8 липня 2026 року Європейський парламент ухвалив доповідь щодо України, до якої внесли поправку з критикою президента Володимира Зеленського. Приводом стало присвоєння одному з військових підрозділів імені Української повстанської армії. У документі євродепутати висловили жаль через «ігнорування польської чутливості та скорботи», що нібито підриває зусилля з примирення.

Однак таке формулювання спирається на вибіркове трактування історії. Воно не враховує злочинів поляків проти українців, які тривали задовго до Волинської трагедії. У 1920 році український письменник Осип Мегас писав, що поляки поводилися на окупованих українських землях так, ніби перебували в африканській країні, населення якої треба винищити для колонізації.

За однією з оцінок, до 1921 року польське населення на цих територіях зросло приблизно на 56 тисяч осіб, тоді як українців поменшало майже на 369 тисяч. Після встановлення контролю у 1923 році Польща розпочала кампанію «пацифікації» — державного терору, спрямованого на знищення української культури. Закривали сотні шкіл і бібліотек, людей жорстоко били, а на українські землі переселяли польських ветеранів-осадників.

Під час Другої світової війни взаємні вбивства стали масовими. Боєць Армії Крайової Стефан Домбський у книжці «Кат» описує, як його «колеги» розрізали українцям животи, перерізали горло, аби кров порскала по стінах, або розбивали черепи стільницею. Ці спогади ставлять під сумнів тезу про те, що поляки лише мстилися за Волинь.

Твердження про спланований Бандерою геноцид також не витримує критики: у розпал подій 1943 року він перебував у нацистському полоні в Заксенхаузені. Дослідницька програма професора Гданського університету Ігоря Галагіди встановила, що від рук поляків загинуло від 28 до 29 тисяч українців. Польських жертв, імовірно, близько 50 тисяч — дещо менше, ніж вважалося раніше.

Розслідування Texty.org.ua викрило, що Росія ще з середини 2000-х використовувала тему Волині, аби зіпсувати українсько-польські відносини. Резолюція Європарламенту фактично легітимізує цю інформаційну операцію на прохання польської дипломатії. Причина ненависті польських шовіністів до УПА — у тому, що вона боролася проти польської окупації українських земель. Той самий шовінізм, що закривав школи й руйнував церкви, сьогодні б'є українців на вулицях Варшави та Вроцлава.

Європарламенту варто скасувати резолюцію та закликати обидві країни вшановувати всіх загиблих тієї трагічної епохи як «наших».