Візантійська царівна, що змінила Київ: роман грецького дипломата
Грецький дипломат Васіліс Пападопулос написав історичний роман «Царівна Анна» про княгиню Анну, дружину Володимира Великого. Книжка, яка отримала престижну грецьку премію, розповідає про хрещення Русі та Київ очима візантійців.
Васіліс Пападопулос — людина, яка знає Україну не з чуток. Він працював у Києві ще в 1990-х другим секретарем посольства Греції, а з 2013 року повернувся вже як Надзвичайний і Повноважний Посол. Його дипломатична кар'єра охоплює також Румунію та Португалію, а зараз він очолює департамент персоналу в МЗС Греції. Але Пападопулос — ще й письменник, і саме його роман «Царівна Анна: зі Стамбула до Києва» став подією в грецькій літературі.
Книжка вийшла 2025 року, а в червні 2026-го отримала Премію Нікоса Темеліса від літературного журналу «Анагностіс». Це поважна відзнака для найкращих історичних творів Греції — документальних і художніх. Роман розповідає про візантійську царівну Анну, доньку імператора Романа II, яка стала дружиною Володимира Святославича. Час дії — кінець X — початок XI століття.
Цікаво, що титульна героїня майже не з'являється в романі. Оповідач — Димитрій, палацовий граматик, який закоханий в Анну. Він супроводжує її в подорожі з Константинополя до Херсонеса, а потім до Києва, стає свідком хрещення Русі та будівництва Десятинної церкви. Саме Димитрій підкидає ідею хрестити киян у Дніпрі, бо в маленькій купелі це зайняло б місяці. Він же радить запустити легенду про зцілення Володимира від сліпоти.
Роман написаний у традиційній манері вальтер-скоттівського історичного роману: реальні постаті — другорядні герої, а вигадані персонажі виходять на перший план. Критики відзначають історичну достовірність, деталізацію та кінематографічність. Автор дбайливо ставиться до географічних назв, пояснюючи в примітках, що локації нині розташовані на території України. Книжка присвячена «українцям, які втретє в своїй історії виборюють право існувати».
Пападопулос не вперше звертається до української теми. 2008 року вийшла його повість «Оля, або Дві зими і одна весна» про дівчину в 1990-х, яка втікає в Чорнобильську зону. Український переклад з'явився 2016 року, але зараз знайти книжку майже неможливо.
Поруч із «Царівною Анною» варто згадати роман норвезької письменниці Вери Генріксен «Королівське дзеркало» (1980), який українською переклала Наталія Іваничук. Це історія Елісів, доньки Ярослава Мудрого, що стала норвезькою королевою. Обидві книжки по-своєму осмислюють українське Середньовіччя: Генріксен показує героїню, яка мусить воювати, а Пападопулос — Анну, що вчить Київ бути культурним через дипломатію. Це різні погляди на лідерство, але обидва романи змушують замислитися про те, як формується ідентичність.
