У Криму Росія виставила на інвестиційну платформу 23 об'єкти, серед них — пам'ятки національного значення України

Про це йдеться у повідомленні Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. За даними відомства, кримські об'єкти культурної спадщини з'явилися на російській платформі «Наследіє.дом.рф», де їх пропонують в оренду, у користування, для «відновлення» та подальшого комерційного використання.

«Серед них — Головний корпус комплексу споруд Воронцовського палацу в Алупці та будівля театру імені О. С. Пушкіна в Євпаторії — пам'ятки культурної спадщини національного значення за законодавством України», — зазначають у представництві.

Загалом, якщо відфільтрувати пропозиції на платформі за регіоном «Республика Крым», можна побачити 23 об'єкти, запропоновані для інвестування. Ще 21 об'єкт відображається за статусом «місцевого значення». У представництві наголошують, що правовий статус цих об'єктів потребує окремого розмежування, адже не всі вони мають охоронний статус згідно з українським законодавством.

Десять об'єктів внесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України або перебувають під охороною як пам'ятки культурної спадщини. Ще п'ять відсутні в цьому реєстрі, однак згадуються у «Списку пам'яток місцевого і національного значення та щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, розташованих на території Автономної Республіки Крим» станом на 1 січня 2013 року.

В окупованих Ялті та Євпаторії інвесторам доступні п'ять об'єктів культурної спадщини регіонального значення. Для готельного сценарію пропонується кредит під 6% — за умови, що площа готелю становитиме не менше 500 м², номерний фонд — не менше 10 номерів, а класифікація буде не нижчою за три зірки протягом року після введення в експлуатацію.

Усі п'ять об'єктів, які готують до торгів, за даними окупантів, перебувають у незадовільному стані, не використовуються та не мають інженерних комунікацій. Як зазначають експерти, це створює для російської сторони формальне обґрунтування для залучення їх до програм «відновлення», хоча фактично такі дії відбуваються в межах російського адміністративного поля на території, що є порушенням міжнародного права.

«Важливо, що об'єкти розташовані переважно в комерційно привабливих або курортних населених пунктах Криму: Ялті, Євпаторії та Кореїзі. Це свідчить, що інвестиційний інтерес може бути пов'язаний не лише з декларованою метою «збереження» культурної спадщини, а й із можливістю подальшого використання таких будівель у туристичній, готельній, санаторній або іншій комерційній сфері», — наголошують експерти.

У представництві також звертають увагу на ширші ризики. Розміщення кримських пам'яток на платформі, їхнє інвестиційне просування, підготовка до торгів або передача інвесторам можуть розглядатися не лише як складник господарської політики держави-окупанта, а й як інструмент фактичного розпорядження майном і культурною спадщиною на тимчасово окупованій території.

У такій моделі об'єкти культурної спадщини на ТОТ Кримського півострова подаються російською стороною як частина внутрішнього інвестиційного ресурсу РФ. Це створює ризики зміни режиму використання таких об'єктів, втручання в їхній автентичний вигляд, проведення робіт без погодження з українськими органами охорони культурної спадщини, а також закріплення фактичного контролю окупаційної адміністрації над пам'ятками, які належать до культурної спадщини України.