Банер замість параду: як Росія втрачає військово-морську вітрину

В останню неділю липня в Росії відзначають День Військово-морського флоту. Традиційно це була одна з головних вітрин державної могутності: кораблі, оркестри, урочистий стрій і Володимир Путін у ролі розпорядника історії. Однак цьогорічний, 330-й ювілей флоту, виявився зовсім не таким.

Головний парад перенесли з набережної Неви на задній двір Адміралтейства в Санкт-Петербурзі. Замість лінійки бойових кораблів — скромне шикування під камери. Єдиною «декорацією» став банер із зображенням підводного човна. Пояснення знайшли швидко: мовляв, кораблі потрібні для бойових завдань, а не для свят.

Микола Патрушев, голова Морської колегії РФ, заявив, що великі паради більше не мають сенсу: «Якщо ми займатимемося ними, це не дуже правильно. Кораблі мають виконувати військові завдання». Сам Путін минулого року пояснював, що свято відзначають «у бойовій робочій обстановці». Насправді ж за цими словами — вимушена зміна стратегії.

Військово-морські паради в Росії відновили 2017 року. Тоді Путін наголошував, що це не «брязкання зброєю», а відродження традицій. За п'ять років парад навіть закріпили в Корабельному статуті. Але вже 2024 року кількість кораблів суттєво скоротили, а частину заходу біля Кронштадта скасували. З минулого року головний парад припинили проводити через «міркування безпеки».

Найбільших втрат російський флот зазнав у Чорному морі. Від 2022 року Україна, не маючи великого флоту, змогла нав'язати противнику нову реальність: ракети, морські дрони, далекобійні удари. Починаючи з крейсера «Москва», Чорноморський флот втратив не лише кораблі, а й свободу дій. Судноремонтна інфраструктура в окупованому Криму перестала бути недоторканною. Тепер флот не панує, а ховається й адаптується.

Не краща ситуація на Балтиці. Після вступу Фінляндії та Швеції до НАТО Росія опинилася в тісному стратегічному кільці. Калінінград і Санкт-Петербург залишаються точками присутності, але вихід у Світовий океан через Данські протоки фактично контролює Альянс.

Північний флот теж втрачає колишню велич. У квітні 2023 року стало відомо про списання флагмана — важкого атомного крейсера «Петро Великий». Раніше на металобрухт пішли гіганти «Сєвєрсталь», «Архангельськ» і «Дмітрій Донской». Тихоокеанський флот відзначився хіба втратами: під Вугледаром майже повністю знищили його елітну 155-ту бригаду морської піхоти з Владивостока.

Бійці тієї бригади ще в листопаді 2022 року скаржилися губернатору Примор'я на дії командування. Той спочатку припустив, що це «вкид українських спецслужб», а потім заявив, що втрати «значно завищені». Міноборони РФ офіційно визнало лише 1% загиблих і 7% поранених.

Попри все, Путін продовжує запевняти, що «російський флот відіграє найважливішу роль у вирішенні завдань СВО, а морські піхотинці йдуть уперед, б'ються відважно, вміло й безстрашно». Однак замість параду — банер, замість могутності — декорація. І що довше триває війна, то більше ці пояснення нагадують спробу втримати на плаву корабель, у якому вже давно збирається вода.