Самар святкує 450 років: від козацьких зимівників до форпосту на Дніпропетровщині

Новоселиця, Новомосковськ, а тепер знову Самар — за цими назвами стоїть понад чотири століття історії, козацьке минуле, промисловий розвиток і нові виклики, які принесла велика війна.

Історія Самара нерозривно пов'язана із запорозьким козацтвом. Місто розташоване на річці Самар, притоці Дніпра, і до 1794 року було відоме як Новоселиця. У XVIII столітті запорозькі козаки заснували поблизу сучасного міста кілька хуторів-зимівників, згодом виникла слобода Самарчик, або Новоселиця. За часів Нової Січі вона була адміністративним центром Самарської паланки. У 1794 році Новоселиця стала повітовим центром і отримала назву Новомосковськ, після чого входила до складу різних губерній.

У XX столітті місто перетворилося на важливий промисловий осередок: тут розвивалися металургія, машинобудування, металообробка, харчова та легка промисловість. Під час Другої світової війни в місті діяла підпільна організація, а в околицях — партизанський загін. Серед найвідоміших пам'яток Самара — Свято-Троїцький собор, зведений у 1772–1781 роках, визначна пам'ятка української дерев'яної архітектури.

19 вересня 2024 року народні депутати України проголосували за перейменування Новомосковська на Самар. Постанову підписали голова Верховної Ради та президент. Директор Новомосковського історико-краєзнавчого музею Костянтин Мешко пояснює, що нова назва пов'язана з річкою Самара, яка протікає через місто, і насправді вона не нова, а історична.

«Російський уряд, перейменовуючи наше місто у Новомосковськ після знищення Запорозької державності, робив це цілеспрямовано для викорінення пам'яті про вільних засновників цього міста і поглинання його власної історії. Сьогодні ми маємо зрозуміти важливість повернення саме давньої назви міста - відновлення історичної справедливості», — розповів історик.

За його словами, якщо звернутися до історичних джерел, наприклад XVIII сторіччя, періоду Нової Січі, зафіксовано, що місто мало назву саме Самар. «Цю згадку ми знаходимо, наприклад, у листуванні, в листах козацької старшини», — додав Костянтин Мешко.

Змінилася не тільки назва. До великої війни Самар був невеликим містечком, відомим санаторіями, виробництвом посуду та комбікорму. Тепер це форпост, який часто потерпає від ударів дронами та ракетами, але відновлюється та приймає багато переселенців.

«За останні роки ми всі дуже змінилися. І місто теж змінилося. У нашому житті стало багато того, чого ніколи не мало бути. Тривоги, важкі новини, втрати. Але щоранку Самар прокидається. Відчиняються магазини, діти йдуть до школи, люди поспішають на роботу, хтось будує плани, хтось починає щось нове. І щоразу я думаю: ось заради цього ми й працюємо», — висловився мер міста Сергій Рєзнік.

Він зазначив, що важливо, щоб Самар беріг характер і був містом, з якого не хочеться їхати. Щоб дітям хотілося повертатися сюди дорослими. Щоб тут було зручно жити, працювати, ростити дітей, старіти.