8 серпня: день пам'яті святого Еміліана та мучеників Єлевтерія і Леоніда

Святий Еміліан жив у IX столітті, у часи, коли Церкву роздирала суперечка про ікони. Імператор Лев Вірменин, відомий своєю ненавистю до святих образів, намагався силою змусити єпископів зректися іконошанування. Він зібрав їх у Константинополі й вимагав підкоритися волі світської влади.

Однак Еміліан не злякався гніву правителя. Він твердо відповів: «Питання віри можуть вирішуватися тільки Церквою. Догмати віри встановлюються на Вселенських соборах, а не примусом світської влади». За цю непокірність єпископа позбавили кафедри й відправили у заслання, де він провів довгі роки, терплячи муки та скорботу. Його життя стало прикладом стійкості й вірності Богові навіть у найтяжчих випробуваннях.

Того ж дня згадують мучеників Єлевтерія і Леоніда, які жили в II–III століттях. Вони разом проповідували християнство, а коли язичники схопили їх і зажадали принести жертву ідолам, відмовилися. Під час жорстоких тортур вони не зламалися, а навпаки підтримували один одного, показуючи приклад братерської вірності. Зрештою обидва прийняли мученицьку смерть.

У народі цей день пов'язаний із багатьма прикметами. Якщо листя на деревах жовтіє знизу — осінь буде пізньою, а наступний рік урожайним. Коли мухи чи бджоли стають агресивними, а жаби голосно квакають — чекай зливи. Прохолодний ранок або густий туман віщують дощовий серпень, а сильний вітер — сніжну зиму.

Цього дня не можна сваритися, лихословити чи згадувати старі образи, також не варто бідкатися на життя. Важку роботу в полі чи городі намагалися закінчити до обіду. Оскільки триває Успенський піст, зі столу прибирають м'ясо, молочні продукти, яйця та алкоголь.

Молитва до святого Еміліана звучить так: «О, святителю Христів Еміліане, преславний ісповіднику! Милостиво прийми молитви наші і внеси їх до престолу Всевишнього...» Віряни просять у нього мужності й терпіння у життєвих випробуваннях, захисту від ворогів видимих і невидимих.