Шедеври Гауді в Барселоні: від Сагради Фамілії до парку Гуель

Барселона отримала новий привід замилуватися архітектурною спадщиною Антоніо Гауді: після завершення будівництва центральної Вежі Ісуса Христа увага до творів митця зросла ще більше. Хоча Саграда Фамілія щороку приймає мільйони туристів, вона залишається передусім живою церквою, а не просто пам'яткою, зазначає тревел-журналіст Юджин Костелло.

Найбільше враження, за його словами, справляє не зовнішній вигляд собору, а внутрішній простір. Кам'яні колони всередині нагадують дерева, а світло, що проходить крізь різнокольорові вітражі, постійно змінює атмосферу. Для самого Гауді ця базиліка була найважливішою роботою — наприкінці життя він навіть оселився в ній, щоб контролювати будівництво.

Життя архітектора обірвалося трагічно: у червні 1926 року дорогою до сповіді його збив трамвай. Через непримітний одяг Гауді спочатку прийняли за жебрака, а через три дні він помер. Барселона поховала митця як національного героя.

Проте спадщина Гауді не обмежується лише Саградою Фамілією. Неподалік розташована Каса Батльойо, яка вирізняється хвилястим фасадом, балконами, що схожі на маски, і дахом, який нагадує луску дракона. Поруч — Каса Міла, відома як Ла Педрера: її фасад з вапняку подібний до морських хвиль, а димарі на даху скидаються на кам'яних воїнів.

Окремої уваги заслуговує парк Гуель, де архітектура гармонійно переплітається з природою. Мозаїки, колони та знамениті лави приносять задоволення і дітям, і дорослим. Творчість Гауді ще за життя викликала суперечки: Пабло Пікассо вважав Саграду Фамілію абсурдною, а Сальвадор Далі, навпаки, бачив у ньому провидця, який випередив сюрреалізм на десятиліття.

Щороку мільйони людей з різних куточків світу здійснюють власне паломництво до творінь Гауді. Їх приваблює те, що ці споруди абсолютно несхожі на будь-що, збудоване раніше.