«Партизанський загін» у Міноборони Німеччини: як Sonderstab Ukraine допомагає Києву

Підрозділ Sonderstab Ukraine у Міністерстві оборони Німеччини налічує менш як двадцять людей. Він настільки закритий, що дехто зі співрозмовників називає його «партизанським загоном». Один із них сказав, що така структура «неймовірно нетипова для Німеччини».

Працівники штабу пишаються тим, що можуть укласти угоду про закупівлю зброї для України за два тижні. «У нас надзвичайно короткі ланцюжки прийняття рішень. Це робить нас маневреними та гнучкими», — розповів керівник підрозділу, бригадний генерал і колишній пілот винищувача Tornado Йоахім Кашке.

Історія Sonderstab почалася не з наказу про створення, а з моніторингу. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року керівництво Міноборони ФРН відкрило «ситуаційний центр», який стежив за ескалацією та інформував владу. «Дуже швидко цей моніторинг почав пов’язуватися із запитанням: як ми насправді можемо підтримати Україну?», — згадує генерал-майор Крістіан Фройдінг, колишній очільник центру.

У липні 2022 року центр офіційно став Sonderstab Ukraine. На старті його співробітники працювали практично цілодобово. «Неприпустимо було казати: „Ну, вже п’ята година вечора, ми йдемо додому“», — додав Фройдінг.

Одним із моментів, що змінили підхід Берліна до військової допомоги, стала історія з розвідувальними безпілотниками німецької компанії Quantum Systems. Українські військові отримали п’ять таких апаратів, поєднали їх із системою Starlink і почали використовувати для виявлення цілей для артилерії. Офіцер запасу армії ФРН Маттіас Пушніг пов’язує це з тим, як українські підрозділи зривали спроби російських військ форсувати Сіверський Донець навесні 2022 року. «Саме тоді ми вперше зрозуміли, у чому полягав успіх українців: вони застосовували саме такі рішення», — сказав він.

Після цього випадку Німеччина почала оплачувати постачання дронів Quantum Systems і напряму закуповувати інші види озброєння в німецьких виробників. А проєкт отримав потужну політичну підтримку від Бориса Пісторіуса, щойно він обійняв посаду міністра оборони ФРН у січні 2023 року. У 2026 році німецький бюджет на військову допомогу Україні сягнув 11,5 млрд євро.

Фройдінг і досі вважає Sonderstab своїм «дітищем» і підтримує тісний контакт з Україною, стежачи за роботою підрозділу. «Я вважаю, що як військовий керівник ти завжди повинен запитувати себе, чи правильний твій власний шлях», — зауважив він.

Тим часом допомога Києву залишається однією з чільних тем для Берліна. На початку вересня німецький уряд вирішив збільшити військову підтримку України після того, як визнав причетність Росії до інциденту з безпілотником в аеропорту Лейпциг/Галле. У ніч на 5 серпня там виявили дрон із детонатором і вибуховою речовиною — просто на злітно-посадковій смузі поруч із українським вантажним літаком Ан-124 «Руслан». Від 2022 року цей аеропорт слугує базою для українських літаків Антонов.

Восьмого вересня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив про старт проєкту City Dome («Купол над містом»), покликаного посилити захист українських міст від російських ракет і безпілотників. Того ж дня він повідомив, що Берлін передасть Україні ракети-перехоплювачі PAC-2 для систем Patriot із запасів Бундесверу. За його словами, вони мають надійти до початку зими — на тлі очікуваних російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

За кожною такою поставкою стоїть не лише рішення на папері, а й люди, які знайшли спосіб працювати швидше за власну систему. Sonderstab Ukraine залишається малопомітним, але саме він перетворює політичні обіцянки на конкретні дрони, ракети й угоди — іноді за два тижні.