Чи можна успадкувати виплату за загиблого військового: пояснення Верховного Суду

Уявіть: батько загиблого військовослужбовця подає документи на отримання 15 мільйонів гривень одноразової допомоги. Він помирає, так і не дочекавшись відповіді від Міністерства оборони. Комісія, не знаючи про це, згодом ухвалює рішення про виплату, але, дізнавшись про смерть заявника, скасовує його. Донька померлого оформляє у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, включивши туди цю суму, і йде до суду. Проте всі інстанції, включно з Верховним Судом, стають на бік Міноборони.

Судова практика розділяє право на допомогу на два види. Перший — це право звернутися за призначенням виплати. Воно тісно пов'язане з конкретною людиною з визначеного законом кола отримувачів і припиняється з її смертю. Другий — право на конкретну суму, яку вже призначили за життя. Саме воно може мати майновий характер і перейти у спадщину.

Проста заява до уповноваженого органу ще не робить гроші власністю заявника. До моменту ухвалення рішення про призначення людина має лише право претендувати на допомогу, а не право власності на неї. Тому, якщо отримувач помер до рішення комісії, його право припиняється і не передається спадкоємцям.

Верховний Суд також наголосив: не можна правомірно призначити виплату людині, якої вже немає серед живих. Тож Міноборони мало підстави скасувати своє рішення. Наявність поданих за життя документів цього не змінює. Нотаріальне свідоцтво також не може створити право, якого не існувало на момент смерті спадкодавця. Воно лише підтверджує перехід того майна, яке дійсно належало людині.

Але є й інший бік медалі. Якщо право на конкретну суму сформувалося за життя, спадкоємці можуть на нього розраховувати. Йдеться про виплати, які призначили, але не встигли виплатити; нараховані, але не отримані кошти; суми, присуджені судовим рішенням, що набрало законної сили ще за життя. У таких випадках успадковується вже не право звернутися по допомогу, а наявна майнова вимога.

Цікаво, що спадкоємцем може стати навіть людина, яка сама не входить до первинного кола отримувачів, визначеного статтею 16¹ Закону України №2011-XII, якщо вона прийняла спадщину за законом або заповітом. Не переходять у спадщину право подати заяву, виплата за нерозглянутою заявою та допомога, призначена після смерті.

Окрема ситуація — виплата частинами протягом 80 місяців. Якщо людина померла після призначення допомоги, невиплачений залишок може перейти спадкоємцям. Логіка проста: щомісячні перекази — це лише спосіб виконання одного рішення, а не нові рішення про виникнення права. Тож рахується різниця між призначеною сумою та фактично отриманою.

Спадкоємцям варто насамперед з'ясувати статус виплати на момент смерті отримувача. Якщо допомогу вже призначили, нарахували або присудили судом, але гроші залишилися невиплаченими — таке майнове право може перейти у спадщину. Якщо ж існувала лише подана заява або право звернутися по призначення, спадкувати його не можна. «Якщо допомога була призначена, нарахована або присуджена за життя, але залишилася невиплаченою, таке майнове право може перейти після смерті. Якщо ж за життя існувало лише право на призначення допомоги або нерозглянута заява — воно припиняється зі смертю і не успадковується», — зазначають юристи.