Степанів день: іменини за новим календарем та традиції свята

Ім'я Степан походить від давньогрецького «стефанос», що означає «вінець» або «корона». У міфах Еллади вінець був атрибутом богині Гери, покровительки шлюбу. Від цього кореня походять і численні європейські варіанти імені: Стівен, Стефан, Штефан, Етьєн, Іштван, Естебан.

В українській традиції ім'я має багато пестливих форм: Стецько, Стефко, Штефко, Степанко, Стьопа, Стеша, Стеня. Серед відомих носіїв імені — провідник українського націоналістичного руху Степан Бандера, картограф Степан Рудницький, художник Степан Кобилянський та письменник Степан Процюк.

Раніше іменини Степана припадали на 9 січня, а після переходу на новоюліанський календар дата змістилася на 27 грудня. Це третій день Різдва, коли згадують святого Стефана Першомученика. Крім головної дати, небесного покровителя вшановують також 4 січня, 2 серпня та 15 вересня.

Згідно з біблійними переказами, Степан був архідияконом у Єрусалимі. Він мав дар переконливого слова, його проповіді навертали до християнства сотні людей. Це викликало невдоволення фарисеїв, які влаштували змову проти святого. Його схопили, обмовили через фальшивих свідків і засудили до смерті через побиття камінням. Тіло мученика кинули диким звірам.

У 560 році мощі святого перепоховали в римській базиліці Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура. На іконах Стефана зображують із мученицьким вінцем на голові, а його смерть увічнив Рембрандт у картині «Побиття камінням святого Стефана».

В українському народному календарі Степанів день пов'язаний із турботою про худобу. Святого вважали покровителем пастухів, і саме 27 грудня вони укладали з селянами угоди на випас. Звідси й прислів'я: «Степанів день пастуха рік годує».

Оскільки свято припадає на Святки, у цей день прийнято ходити в гості, вітати близьких із Різдвяними святами, збиратися за святковим столом і співати колядки. Для іменинників це особлива нагода почути теплі слова від рідних та друзів.