Скарби Сумської книгозбірні: «Енеїда» 1798 року та інші раритети

Сумська обласна універсальна наукова бібліотека є домівкою для майже 476,2 тисячі книг. Та найбільшу цінність становлять раритетні видання, які пережили десятиліття і навіть століття. Серед них — «Енеїда» Івана Котляревського 1798 року, якій уже 228 років.

Історія цієї книги незвичайна. Котляревський не планував друкувати перші частини поеми, але твір швидко поширювався у рукописних списках Україною та за її межами. Завдяки конотопському поміщику Максиму Парпурі, який профінансував видання, у 1798 році світ побачило перше прижиттєве видання. Нині ця книга має потертості шкіряної оправи та часові плями, але її дбайливо зберігають. Тридцять років тому її подарувала бібліотеці одна з працівниць.

Окрім «Енеїди», у фондах є й інші безцінні видання. «Історія Слободської України» Дмитра Багалія 1918 року розповідає про минуле Слобожанщини — від географічних меж до побуту, освіти та ремесел. А книгу «Григорій Сковорода, його життя і твори» Григорія Коваленка 1919 року бібліотека отримала у 1945 році.

Вражає і збірка творів Лесі Українки 1924 року, на фронтисписі якої — портрет поетеси. Видання містить передмову — критично-біографічний нарис Миколи Зерова. Тут також можна знайти історичну драму «Бондарівна» Івана Карпенка-Карого 1925 року, написану за мотивами народної легенди про кохання бондарівни й козака.

Особливе місце займає «Словник української мови» Бориса Грінченка 1937 року. Автор укладав його протягом сорока років, зібравши слова народної української мови. Це видання, подароване бібліотеці у 2013 році, має потертості палітурки та сліди від вологих плям на сторінках.

До найстаріших видань також належать «Микола Джеря» Івана Нечуя-Левицького та «Фата Моргана» Михайла Коцюбинського — обидва 1937 року. А «Вибрані поезії» Павла Грабовського 1941 року, що містять оригінальні твори й переклади, потрапили до книгозбірні у 1945 році.

Працівниця бібліотеки Людмила Бєлан розповіла про ці скарби. Вона зазначає, що книги мають пожовклі сторінки та потертості, але про них дбають і реставрують.

Ці видання — не просто експонати. Їх можна читати, адже багато з них не мають оцифрованих версій. Це можливість доторкнутися до історії та побачити український правопис, яким він був на початку минулого століття. Більшість книг подарували бібліотеці читачі.

На жаль, у липні будівля бібліотеки постраждала від удару керованої авіабомби по центру міста. Було вибито 47 вікон — це 55% від загальної кількості. Пошкоджені також скляні двері та внутрішні вітрини в атріумі, на покрівлі з’явилися тріщини. Попередньо збитки перевищили мільйон гривень, тож заклад оголосив збір коштів на відновлення.