Святині під захистом: в Україні пропонують новий статус для 21 об'єкта

В Україні можуть з'явитися об'єкти з особливим правовим статусом — «національні святині українського народу». Відповідні законопроєкти, зареєстровані у Верховній Раді, передбачають посилену охорону та кримінальну відповідальність за пошкодження таких місць.

Ініціатива визначає національну святиню як універсальну цінність, що потребує особливого захисту. Щоб об'єкт потрапив до переліку, він має бути пам'яткою національного значення або об'єктом всесвітньої спадщини, а також відповідати принаймні двом критеріям: бути унікальним місцем в історичній пам'яті, духовності чи державотворенні, мати незамінну цінність для народу або бути пов'язаним із визначними подіями чи постатями.

До попереднього переліку увійшли 21 об'єкт, що охоплюють різні регіони України. Серед них — Києво-Печерська лавра у Києві, Херсонес Таврійський у Севастополі, Почаївська лавра на Тернопільщині, Собор святого Юра у Львові, Чернеча гора з могилою Тараса Шевченка у Каневі, Ханський палац у Бахчисараї, Успенський собор у Крилосі, Спасо-Преображенський собор у Чернігові, Святогірська лавра, резиденція митрополитів Буковини у Чернівцях, Кам'янець-Подільська, Хотинська та Аккерманська фортеці, Кармелітський монастир у Бердичеві, замок «Паланок» у Мукачевому, Іллінська церква у Суботові, садиба Сковороди на Харківщині, цитадель Батуринської фортеці, Холодний Яр, Запорізька Січ на Хортиці та місце Бою під Крутами.

Законопроєкт передбачає суворі покарання: за умисне знищення або пошкодження святині — позбавлення волі від 3 до 10 років. Для юридичних осіб штрафи сягатимуть від 850 тисяч до 1,7 мільйона гривень.

Окремо згадується ситуація навколо Почаївської лаври, де у 2024 році комісія Мінкульту зафіксувала несанкціоновані реставраційні роботи та добудови, що призвели до втрати автентичності заповідника. Це підкреслює нагальність ухвалення закону, який захищатиме унікальні місця від руйнування та спотворення.