Три Спаси — міф: етнологиня пояснила, як насправді називали свята

В українській традиції, всупереч поширеній думці, ніколи не існувало трьох Спасів. Це твердження розвінчала науковиця та авторка народознавчого блогу Анастасія Кривенко. За її словами, уявлення про Маковий, Медовий та Горіховий Спаси — це плутанина з російськими звичаями, яка активно поширювалася в медіа наприкінці XX століття.

У народі головним Спасом завжди вважали свято Преображення Господнього. А от Маковія, яке відзначають 1 серпня, лише в деяких регіонах могли називати Малим Спасом або Спасом на воді. Інколи ці свята називали Першим та Другим Спасом — оскільки на Маковія освячували мак, а на Спаса — мед.

Кривенко наголошує: перелік рослин і продуктів, які несли до церкви, залежав від місцевості та клімату. Пасічники, які встигали зібрати мед до Маковія, освячували його саме на це свято, а ті, хто викачав пізніше, — на Спаса. Те саме стосувалося городини, води та колосся: їх могли додавати до букетика на Маковія або класти в кошик на Спаса. Жодних порушень традиції в цьому немає, адже Україна велика, і кліматичні умови в різних регіонах суттєво відрізняються.

Також дослідниця звертає увагу, що в минулому ці свята вже вважалися осінніми, а літо було значно коротшим, ніж зараз. Люди орієнтувалися не стільки на календар, скільки на погоду, дозрівання плодів і завершення збору врожаю. Літні господарські роботи намагалися закінчити до Успіння Богородиці, після якого починалися вільніші дні — молодь мала більше часу для спілкування, залицянь, сватань і планування весіль.

Цікаво, що про значення маку в обрядах на Маковія знають небагато. А в давнину українці мали безліч ритуалів і традицій, пов'язаних саме з цією рослиною.