26 храмів Здолбунівщини оцифровують, щоб зберегти для нащадків

Ініціатива, яку втілює Здолбунівський краєзнавчий музей імені Олега Тищенка, перебуває на фінальному етапі польових робіт. Із 26 запланованих об'єктів уже оцифровано 20, решту шість планують завершити найближчими днями. Далі команда зосередиться на опрацюванні зібраних матеріалів.

Як розповів директор музею Олександр Чижевський, головна мета проєкту — не просто красиві світлини, а якісні цифрові копії, які стануть у пригоді дослідникам, архітекторам та реставраторам. Для кожного храму створюють повну 3D-модель зовнішнього вигляду, використовуючи зокрема зйомку з дрона. Окремо роблять панорамні тури всередині споруд, щоб кожен охочий міг оглянути їх онлайн.

«Наша мета — зробити не просто красиві фотографії храмів, але і якісно їх оцифрувати. Тобто мати 3D-моделі, які потім дослідники, архітектори чи будь-хто інший зможе використати для досліджень, роботи, реставрації», — пояснив Олександр Чижевський.

До цифрового профілю кожного храму додадуть аудіоісторію тривалістю до п'яти хвилин, історичні довідки, точні розміри, дати та інформацію про священнослужителів. Результати опублікують на спеціальній сторінці медіаархіву музею, який зараз у розробці.

Окремий напрям проєкту — усна історія. Дослідники записують свідчення священників, старожилів та місцевих дослідників. Це особливо важливо, адже населення в селах поступово скорочується, а разом із людьми втрачаються й унікальні спогади про минуле. Навіть легенди та перекази, які не мають документального підтвердження, планують зберегти, позначивши їх як неперевірені.

«Ці перші вуста, або одні з перших вуст, є найбільш важливим. Ми записуємо усе, що можемо записати про об'єкт. Потім ще знаходимо якихось старожилів, які там живуть. Тобто, це такі класні, насправді, польові експедиції, які потім дають нам додаткові матеріали», — поділився директор музею.

Оцифрування допоможе зберегти вигляд історичних споруд, які можуть бути втрачені або змінені через війну чи непрофесійні ремонти. Олександр Чижевський навів приклади дерев'яних церков, які обшивають пластиком або металом, через що дерево перестає «дихати». Трапляються й радикальніші випадки: на Поліссі історичний храм XVIII століття порізали на дрова, аби збудувати новий. Подібна ситуація була й на Острожчині.

До проєкту увійшли історичні споруди, зокрема всі дерев'яні храми Здолбунівщини та кілька мурованих у Дермані, Здовбиці та Здолбунові. Сучасні церкви XXI століття не залучали. Для шести об'єктів планують підготувати друкований каталог накладом 100 примірників — їх передадуть священникам, громадам та залишать у музеї.

Перші результати проєкту опублікують 15 вересня 2026 року, а повністю наповнити цифрову платформу матеріалами з усіх 26 об'єктів очікують на початку жовтня. У перспективі команда планує розширювати архів на інші території Волині та розпочати оцифрування церковних архівів, зокрема метричних книг XVIII–XIX століть, які можуть бути втрачені через неналежні умови зберігання.