У Тернополі заснували спільноту нащадків українців, що постраждали від польських репресій

У Тернопільському музеї національно-визвольної боротьби зібралися нащадки репресованих, історики, науковці та громадські діячі з усієї України. Вони одностайно підтримали створення організації, затвердили статут і окреслили головні напрями роботи.

Головою обрали громадсько-політичного діяча Тараса Гребеняка. Його заступниками стали народний депутат України VIII скликання Андрій Шинькович та ветеран російсько-української війни Сергій Годлевський.

Очільник організації наголосив, що мета — не загострювати стосунки, а зберігати й опрацьовувати історичні факти. За його словами, саме це допоможе відновити справедливість і побудувати чесний діалог.

Засновники визначили три основні напрями діяльності. Перший — підтримка наукових досліджень і поширення підтверджених даних про польські репресії та депортації українців. Другий — збереження спадщини, зокрема догляд за пам'ятками й похованнями українців на території Польщі. Третій — надання правової та історичної оцінки подіям минулого, що, на думку ініціаторів, сприятиме розвитку українсько-польських відносин на засадах взаємної поваги.

Заступник голови Сергій Годлевський підкреслив: систематизація свідчень про репресії — необхідна умова для відновлення історичної справедливості.

В асоціації нагадали про драматичні сторінки спільної історії. Зокрема, про «пацифікацію» 1930 року в Східній Галичині, коли польські військові й поліція проводили масові обшуки, арешти та побиття українців, закривали й руйнували українські установи. Також згадали операцію «Вісла» 1947 року, коли комуністична влада Польщі примусово переселила українців з Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя на північ і захід країни. Це була одна з наймасштабніших депортацій українського населення в повоєнній Європі.

Створення організації відбулося на тлі активного українсько-польського діалогу про складні сторінки минулого. Нещодавно Український інститут національної пам'яті повідомив про ексгумації останків, знайдених під час пошуку поховань жертв Волинської трагедії 1943 року, а також про інші дослідження поховань періоду Другої світової війни та повоєнного часу. Роботи заплановані у Львівській, Волинській, Рівненській, Тернопільській та Київській областях.

Ініціатори наголошують: головне завдання — досліджувати й берегти пам'ять про українців, які зазнали репресій, і будувати історичний діалог на міцному фундаменті документів.