«Дикі ягоди» у вогні: чому Україна атакує склади Wildberries

У ніч на 18 липня безпілотники вперше атакували склади Wildberries у Котовську (Тамбовська область) та підмосковній Електросталі. За кілька днів, 22 липня, удари повторилися — цього разу під вогонь потрапили великі логістичні центри в Краснодарі та Невинномиську. У всіх випадках спалахнули потужні пожежі.

Склад в Електросталі площею понад 360 тисяч квадратних метрів компанія називала найбільшим і найтехнологічнішим. Саме там у жовтні 2024 року голова Wildberries Тетяна Кім давала інтерв'ю, розповідаючи про тестування безпілотних перевезень між складськими блоками. Центр у Котовську відкрився лише в травні 2025 року і зберігав до 54 мільйонів товарів, обслуговуючи Центральний федеральний округ. Краснодарський комплекс має близько 150 тисяч квадратних метрів, а невинномиський хоч і менший, але також входить до ключових.

Президент Володимир Зеленський назвав ці удари «далекобійними санкціями» — відповіддю на російські атаки по українській цивільній інфраструктурі, зокрема по терміналах «Нової пошти». За словами голови держави, склади в московському й тамбовському регіонах використовувалися для постачання підсанкційних деталей для дронів та навігаційного обладнання. Те ж саме стосується логістичних центрів на Кубані та Ставропіллі.

Тетяна Кім після атак написала: «Жахлива ніч, жахливі події для нашої компанії та нашої країни. Це біль, який неможливо описати словами». Вона назвала удари нападами на «звичайних людей». Однак на Wildberries вільно продаються бронежилети, камуфляжні костюми та оптоволокно для дронів. Голова Українського центру безпеки та співробітництва Сергій Кузан зауважив, що маркетплейс є «життєво важливим компонентом» російської логістики, а удари по ньому порушують постачання армії та виробників зброї.

Wildberries має давні зв'язки з Кремлем. Улітку 2024 року компанія об'єдналася з оператором зовнішньої реклами Russ — злиття особисто схвалив Путін. Тоді ж заявляли про мету створити глобального конкурента Amazon, Alibaba і Google. Корпоративний конфлікт між співзасновниками Владиславом Бокальчуком і Тетяною Кім перетворився на війну за контроль між чеченським і дагестанським кланами. У підсумку контроль дістався дагестанському сенатору Сулейману Керімову, якого називають одним із «гаманців» Путіна.

Історія компанії почалася 2004 року, коли Тетяна, тоді ще Бакальчук, викладачка англійської, їздила через усю Москву за посилками з одягом. Насправді її чоловік Владислав був успішним бізнесменом, а сайт створила його компанія. Wildberries швидко зростав завдяки єдиній націнці в 10% для всієї країни та відсутності передоплати. Однак справжній ривок став можливий завдяки кредитам у ВТБ та Сбербанку, а також зв'язкам із родинами з оточення Путіна.

Збитки від перших ударів оцінюються в понад 100 мільярдів рублів (1,28 мільярда доларів). Постраждало до 15% усіх складських приміщень компанії. Відновлення може коштувати 22–36 мільярдів рублів, а вартість втрачених товарів — 150–235 мільярдів. Після атак 22 липня сума збитків зросла ще на 100–120 мільярдів рублів. Примітно, що за тиждень до першого удару Wildberries змінив умови співпраці, звільнивши себе від відповідальності за товари, пошкоджені внаслідок «обставин непереборної сили», включно з атаками дронів. Хоча пізніше компанія пообіцяла компенсації, російські продавці в соцмережах нарікають: «А нас-то за що?»