«Боюся не викарабкатися»: історії українців, які уникли трагедії в Непалі

26 серпня на кордоні Непалу та китайського Тибету стався масштабний селевий потік, який знищив усе на своєму шляху: будинки, дороги, прикордонну інфраструктуру. Серед зниклих безвісти — 56 громадян України. За даними Міністерства закордонних справ, це дві групи туристів, одна з яких налічувала до 50 осіб, а також українка, що подорожувала у складі іноземної делегації.

Катастрофа сталася раптово: велетенська маса води, ґрунту та каміння накрила прикордонний пункт саме в той момент, коли там перебували люди. Багато хто з українців востаннє виходив на зв’язок за 40 хвилин до трагедії. Проте історії деяких мандрівників, які опинилися за крок від смерті, але врятувалися, вражають не менше.

Київський стоматолог Сергій Прожейко готувався до поїздки близько місяця. Він мав летіти разом із групою до священної гори Кайлас, але напередодні відмовився. Спочатку його прізвище навіть потрапило до списків зниклих безвісти, тож чоловікові довелося писати офіційного листа непальській поліції, аби його викреслили з розшуку. Рішення не їхати він пояснює вмовляннями дружини та власним побоюванням надто захопитися психологічними ретритами. «Я написав організаторам, мене спитали, чому я не їду, яка причина, бо я з тими, хто збирав групу, в дуже гарних стосунках. І я написав фразу, що я боюся не викарабкатися. Я прямо це заскрінив, і коли я це згадав і подивився, я знову жахнувся, наскільки ця фраза в той момент, 1,5 місяця тому чи скільки, я відмовився, як вона зараз має значення», — згадує лікар.

Інша учасниця ретриту, інвесторка та коуч Анна Коваленко, врятувалася завдяки відмові візових органів. Трьом людям із групи, зокрема їй, не дозволили в’їзд до Тибету. Жінка лишилася чекати колег у готелі в Катманду. Вони писали їй дорогою, надсилали відео, раділи, просили замовити торт і квіти на день народження подруги. «Вони зі мною зв’язувалися дорогою. Якраз були на кордоні. Це були наші останні переписки. Вони записували мені відеокружечки. Я бачила, де вони, як вони. Щасливі, мали гарний вигляд. І просили там у дівчинки на день народження замовити великий торт, замовити квіти, купити подарунки для двох дівчат. Ну, тобто, ми взагалі не могли таке уявити. І воно таке дуже швидко було, фатальне», — ділиться жінка.

Серед зниклих — блогер Стас Арсонов. Тиждень тому він опублікував відео з першого дня походу до гори Кайлас, підписавши: «Це перший день основної частини гори Кайлас. І що ми бачимо? Прямо там — це гора Кайлас. Всім вітання з Тибету!». Відтоді зв’язку з ним немає.

Загалом по обидва боки кордону зниклими вважаються понад три тисячі осіб. Рятувальники працюють у надскладних умовах: є ризик повторних зсувів і злив, а також прориву природної дамби, що може спричинити нову хвилю води. До операції залучено армію, важку техніку та понад 15 гелікоптерів. Українців немає ані серед загиблих, ані серед поранених, але зв’язок із регіоном повністю відсутній. Науковці пов’язують трагедію з глобальним потеплінням і прискореним таненням льодовиків, які й спровокували гігантський зсув.

Історії тих, хто врятувався, нагадують, як тонка межа відділяє життя від смерті. Сергій досі перечитує власне повідомлення організаторам і не може повірити, що його побоювання виявилися пророчими. Анна ж досі не може оговтатися від думки, що її друзі зникли просто посеред свята, яке вони планували. Доля 56 українців лишається невідомою, і пошуки тривають.