Ветеран з Миколаївщини відновлює область: історія Володимира Тимошенка

Володимир Тимошенко — ветеран з Миколаївщини, який після важкого поранення знайшов нове покликання. Сьогодні він працює бригадиром у проєкті, що фінансує данська благодійна організація Mission East, і разом з іншими ветеранами допомагає відновлювати рідний регіон.

До війни життя Володимира було звичним: навчався на автослюсаря, працював, одружився, виховував доньок. Усе змінилося 24 лютого 2022 року, коли о шостій ранку йому зателефонував батько і повідомив про початок вторгнення. Спершу чоловік не повірив, але за кілька хвилин почув вибухи.

«Жили собі тихенько-спокійненько, поки не прийшла до нас зараза», — згадує Володимир.

У перші дні війни він продовжував працювати на СТО, а паралельно з іншими місцевими допомагав готувати «коктейлі Молотова» та відвозив їх у бік Херсона. У квітні, коли ситуація в місті загострилася, Володимир вивіз матір і доньок у Вінницьку область, а сам повернувся до Миколаєва. Влітку, коли стало зрозуміло, що ворогу не вдасться зайти в місто, родина возз'єдналася.

Восени 2022 року Володимир отримав повістку просто на ринку, коли разом із дружиною купував речі на осінь. «Ну, дивлюся, хлопці стоять, повістки роздають, поки вона до банкомату — я поближче, поближче: "Добрий день, кажу. Пишіть". Так почалася моя історія», — розповідає він.

Після медогляду та навчання Володимир попросився до 79-ї бригади, де служили його друзі. Наприкінці листопада він приїхав на Донбас, а вже 3 грудня під час третього бойового виходу дістав тяжке поранення правої руки. «Мало не відірвало руку, але кістку тільки роздробило, а рука лишилася, дай Бог», — каже ветеран.

Після лікування Володимир має інвалідність ІІ групи. Шукати роботу було непросто: попри 19 років водійського стажу, роботодавці не поспішали відповідати на резюме. «Хоч усі й пишуть: "Хай живуть ветерани-інваліди!", але ніхто не дзвонить», — зізнається він.

Усе змінилося, коли зателефонував побратим і запропонував роботу. Володимир зізнається, що спершу не вірив, що зможе працювати однією рукою, але погодився. «Я кажу: "Яка робота? Яка робота з однією рукою?" — "Та, не переживай, все буде ок". Так пішов працювати і ось працюю вже другий рік, зрозумів, що я все ж таки щось можу», — розповідає він.

Наприкінці липня 2024 року Володимир долучився до бригади Mission East. Спочатку працював робітником, а через рік став бригадиром і зібрав власну команду, до якої увійшли здебільшого його побратими з 79-ї бригади. Нині вони разом відновлюють Миколаївщину.

«Це не просто робота — це цікава робота, ти щось робиш потрібне», — ділиться Володимир. Його історія — про те, що навіть після найважчих випробувань можна знайти сили та справу, яка приносить користь людям.