Від трактора до гармат: історія військового з Вінниччини

Шлях від трактора до артилерійської майстерні — так можна описати історію 26-річного Богдана з Вінниччини. Після початку повномасштабного вторгнення він прагнув стати до лав ЗСУ, але спершу йому відмовили — чоловік був потрібен на посівній.

Богдан звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки одразу після 24 лютого 2022 року. Проте тоді військкомат пояснив, що посівна кампанія також важлива для країни, тож мобілізацію відклали.

«Мені пояснили, що посівна також дуже важлива. І відмовили в мобілізації», — згадує військовий.

Тож Богдан повернувся до роботи в сільському господарстві. До того він уже мав досвід служби в Національній гвардії України, куди потрапив на строкову службу.

Пізніше чоловік усе ж приєднався до Збройних сил. Спочатку служив водієм, а згодом опанував нову спеціальність — став майстром ремонтної майстерні артилерійського озброєння взводу матеріального забезпечення самохідного артилерійського дивізіону 100 окремої механізованої бригади.

Тепер Богдан відповідає за справність техніки та озброєння. Його технічні навички, набуті ще під час роботи на землі, стали в пригоді у війську.

«Тут важливо дивитися тільки вперед. Це мій життєвий девіз», — говорить боєць.

Підтримку військовий черпає в родині, яка залишилася на Вінниччині. Рідні чекають на його повернення, і це додає сил у щоденній роботі.

Історія Богдана — ще один приклад того, як цивільні професії стають основою для військової справи, а звичайні люди з полів і ферм стають надійним тилом для української артилерії.