Відмовився від броні та пішов у військо: історія агронома з Миколаївщини

До повномасштабного вторгнення Анатолій працював головним агрономом у державному сільськогосподарському підприємстві на Миколаївщині. Коли почалася велика війна, він ухвалив рішення залишити цивільну професію та долучитися до оборони країни.

Попри законні підстави для відстрочки, чоловік особисто прийшов до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Він пояснив, що не хотів лишатися осторонь, коли держава потребує захисту.

Доля розпорядилася так, що агрономічна освіта відійшла на другий план — вирішальним став багаторічний водійський досвід. Анатолій має одразу чотири водійські категорії, тому його призначили водієм у 208-й зенітній ракетній Херсонській бригаді.

Щодня військовий виконує відповідальні завдання: перевозить техніку, боєприпаси, провіант та побратимів. Чимало рейсів пролягає бездоріжжям, і кожен кілометр потребує максимальної уваги та витримки.

Окремим етапом у службі Анатолія стала робота на бензовозі. Він доставляв пальне до зенітних ракетних комплексів, і іноді буквально за кілька хвилин після його прибуття розрахунки запускали дизелі та знищували ворожі цілі в небі.

«У такі моменти розумієш, що вклав хоч і маленьку, не надто помітну, але частинку себе в нашу визвольну боротьбу. Тоді втома зникає, а бажання звільнити наші небо та землю зростає ще дужче», — поділився військовий.

За сумлінне виконання обов'язків Анатолія відзначили почесною нагородою — відзнакою Президента України «За оборону України». Його історія — нагадування про те, що навіть непомітна на перший погляд робота є важливою ланкою у великій справі захисту рідної землі.