Викладач хореографії з Тернопільщини повернувся з Естонії, щоб стати кулеметником

До повномасштабного вторгнення Віталій із Тернопільщини викладав хореографію. Обставини склалися так, що він опинився в Естонії, де працював. Але звістка про початок війни в Україні змінила все.

«Коли почалась війна я був за кордоном, працював у Естонії. До цього я був викладачем з хореографії, але так склались обставини, що я поїхав за кордон. Звістка про те, що в Україні почалась війна і моя сім’я може постраждати мене просто шокувала. Я не гаяв ні хвилини і швидко почав шукати шляхи повернення додому. Впевнившись, що мої рідні у безпеці я пішов до найближчого ТЦК та долучився до війська», — розповідає Віталій.

Після повернення чоловік переконався, що його рідні в безпеці, та вирушив до найближчого ТЦК. Так він став військовослужбовцем. Нині Віталій служить інструктором-кулеметником у 211 понтонно-мостовій бригаді.

Від початку повномасштабної війни він виконував бойові та спеціальні завдання на Харківському, Запорізькому та Донецькому напрямках. Під час служби постійно думав про родину, але водночас побратими стали для нього ще однією сім’єю.

«Коли я перебував на Сході, відвойовував наші землі, пліч-о-пліч з побратимами боровся із ворогом, я думав лише про свою сім’ю, про своїх близьких та викладався на повну заради Перемоги!» — ділиться захисник.

Під час служби Віталій отримав поранення. Після відновлення повернувся до побратимів. Згадує, як сказав дружині, що нарешті побачить свою сім’ю, а вона відповіла: «Так ми тут, твоя сім’я!» Але він заперечив: «У мене дві сім’ї, одна вдома, а інша у війську – це Сталеве Братерство – справжня міць та сила!»

За виконання бойових завдань і захист України військовослужбовця нагородили медаллю «За поранення» — відзнакою Міністра оборони України. Згодом Віталій підписав мотиваційний контракт, який, за його словами, дав нові можливості для подальшої служби та професійного розвитку.

«Мотиваційний контракт відкрив для мене кращі умови служби та ширші можливості для розвитку як військовослужбовця. Тому, після підписання контракту я продовжую свій бойовий шлях з відчуттям внутрішньої впевненості, з гарантією того, що обраний шлях є правильним кроком до ефективної боротьби за майбутнє країни!» — розповідає Віталій.

Своє рішення повернутися з-за кордону він пояснює просто — хотів бути поруч із рідними та захищати свою країну. «Я у війську щоб захистити свою сім’ю, родину і свою Україну, саме тому я й повернувся з-за кордону і щоденно боротимусь із ворогом заради Перемоги!» — каже захисник.

Історія Віталія — це розповідь про людину, яка залишила мирну професію і звичне життя, аби стати на захист близьких і країни. Його шлях від викладача хореографії до інструктора-кулеметника нагадує, що за кожною військовою посадою стоїть особиста історія, родина і вибір, зроблений у найскладніший момент.