Волинські Ромео і Джульєтта: трагічна історія трьох могил у Ковелі

Історія, що більше скидається на шекспірівську трагедію, розгорнулася в Ковелі на початку XX століття. Тут, на кладовищі біля Михайлівської церкви, збереглися три поховання, але лише два пам'ятники. В одній могилі спочивають брат і сестра Шумовські – Раїса та Володимир, поруч – могила поручика Бориса Гловачевського.

Раїса та Володимир були близнюками в дворянській родині Ігнатія Шумовського. Коли дівчина підросла, батьки вирішили видати її заміж за немолодого, але заможного графа. Однак серце Раїси вже належало іншому – поручику Борису Гловачевському, другові її брата. Молодий офіцер служив у 19-му драгунському Кінбурнському полку, який тоді дислокувався в Ковелі.

Закохані таємно зустрічалися й мріяли про спільне майбутнє. Дізнавшись про плани батьків Раїси, Борис вирішив особисто попросити її руки. Але Ігнатій Шумовський відмовив поручикові, вважаючи біднішого дворянина негідною партією для своєї доньки. Після цієї розмови Борис прийшов на останнє побачення з Раїсою та розповів їй про відмову батька.

Далі події розгорталися трагічно. Раїса, не уявляючи життя без коханого, запропонувала їм разом піти з життя. За переказом, Борис спочатку вистрілив у дівчину, а потім у себе. Раїса загинула одразу, а Борис отримав важке поранення, але прожив ще 18 днів. Його смерть датують 19 грудня 1904 року. Закоханих поховали поруч.

На цьому трагедія родини Шумовських не закінчилася. Володимир, брат Раїси, навчався в Петербурзі. Він був дуже близький із сестрою й товаришував із Борисом. Коли листи від сестри раптом перестали надходити, а відомостей про друга також не було, юнак запідозрив недобре. У травні 1905 року він приїхав до Ковеля й від матері дізнався правду про смерть сестри та її коханого.

Володимир вирушив на кладовище. За переказом, він довго стояв біля могили сестри, після чого дістав пістолет і застрелився. Його поховали в одній могилі з Раїсою, а Бориса – поруч.

Цю історію підтверджують метричні записи Свято-Миколаївської церкви 19-го драгунського Кінбурнського полку. У них зазначено, що Раїса Шумовська померла від вогнепальної рани у грудні 1904 року у віці 17 років, Борис Гловачевський – у віці 24 років, а Володимир Шумовський – від вогнепального поранення 27 травня 1905 року, коли йому було 18 років.

Так у Ковелі збереглася історія, якій уже понад 120 років і яка справді нагадує шекспірівську трагедію – із забороненим коханням, батьківською волею, загибеллю закоханих і ще однією смертю, що сталася вже після їхнього поховання.