Ярослава та Степан Бандери: історія шлюбу, який тримався попри розлуки й небезпеку

Ярослава Опарівська народилася 1917 року. Вона навчалася на агрономічному факультеті Львівської політехніки — тому самому, де свого часу здобував освіту Степан Бандера. Дослідниця Олеся Ісаюк у біографічній праці про Бандеру зазначає: достовірних відомостей про те, де й коли ці двоє вперше побачили одне одного, немає.

Відомо, що в березні 1939 року Ярославу Опарівську разом із великою групою студентів заарештувала польська влада. Після розпаду Польщі вона опинилася в Кракові. Імовірно, саме там сталося її ближче знайомство зі Степаном Бандерою, який теж перебував у цьому місті. Невдовзі, у 1940 році, вони одружилися. У подружжя народилося троє дітей.

Спокійним це сімейне життя назвати було годі. У 1941 році Степана Бандеру заарештували нацисти, і від 1941 до 1944 року він перебував у концтаборі Заксенхаузен. Ярослава тим часом залишалася з дітьми.

Після війни родина жила в еміграції, постійно змінюючи місце проживання — через загрозу переслідування радянських спецслужб. Лише 1954 року Бандери оселилися в Мюнхені. Щоб приховати особу родини, вони жили під прізвищем Попель. Шлюб тривав майже два десятиліття — до трагічної загибелі Степана Бандери.

15 жовтня 1959 року саме Ярослава першою повідомила представникам Проводу ОУН, що з її чоловіком сталося нещастя. Бандеру знайшли на сходах будинку в Мюнхені з тяжкими пораненнями. Ярослава поїхала разом із ним до лікарні. Медична експертиза встановила, що смерть настала внаслідок отруєння ціанистим калієм. Згодом західнонімецькій владі здався Богдан Сташинський, який зізнався у виконанні замаху. Ярослава пережила чоловіка на 18 років — вона померла 1977 року.

Цю історію навряд чи можна назвати звичайною любовною історією. Це шлюб, який припав на час постійної небезпеки, розлук і переслідувань. І саме тому історія Ярослави та Степана Бандер — не стільки романтична легенда, скільки розповідь про сім'ю, яка прагнула залишатися разом попри обставини, що раз у раз їх розлучали.