С СпадокУкраїна: суспільство та історія

«ЄвроКривбас»: як бельгійці, французи й поляки збудували європейське місто на Дніпрі

·339 слівредакція
Театр і кіно

Документальний фільм «ЄвроКривбас» досліджує європейську спадщину Подніпров'я та показує, як іноземні інженери й інвестори змінили обличчя регіону. Національна прем'єра стрічки відбулася на Одеському кінофестивалі 2026 року.

Історія Дніпропетровщини — це не лише про руду й заводи, а й про людей, які приїхали сюди з Бельгії, Франції, Британії, Німеччини та Польщі й залишилися. Саме їм присвячено новий повнометражний документальний фільм «ЄвроКривбас», який досліджує європейське коріння промислового краю.

Стрічка продовжує лінію «Євродонбасу» 2022 року. Його режисер Корній Грицюк цього разу виступив креативним продюсером і співсценаристом, а режисерками стали Марина Ткачук та Анна Паленчук. Зйомки тривали в Україні, Польщі та Канаді, автори працювали з архівами й розмовляли з українськими та міжнародними істориками.

Одна з ліній фільму — про бельгійських інвесторів, завдяки яким у Дніпрі, як і в Києві, Одесі, Миколаєві та Харкові, з'явилися перші електричні трамваї. Це був комерційно вигідний проєкт, що приносив надприбутки.

Не менш показова історія металургійного заводу в Кам'янському, що належав франко-бельгійським інвесторам. Наприкінці XIX століття він став надзвичайно прибутковим і перетворив козацьке село на європейське місто — з театрами, яхт-клубом та європейською забудовою. Візитівкою Кам'янського став римо-католицький костел Святого Миколая, зведений спеціально для тисяч поляків, які переїхали сюди з Варшави після будівництва заводу. Нещодавно росіяни обстріляли це підприємство, і воно зупинило роботу.

Дніпро у XIX столітті мав вигляд звичайного європейського міста: тут діяли консульства, банки, готелі та кондитерські. А яким був Кривий Ріг на початку видобутку руди, можна побачити завдяки світлинам гірничого інженера Едуарда Фукса, який тоді жив і працював у місті.

Піонером металургії на Криворіжжі став Гданцівський чавуноливарний завод. Його створення було мрією Олександра Поля — саме він відкрив залізну руду поблизу Кривого Рогу. Проєкт реалізували на французькі кошти, на заводі застосували передові технології, а керували ним польські інженери.

У Кривому Розі мешкала чимала громада поляків, французів і британців. Їхні родини принесли в регіон нові традиції, моду та розваги — тут з'явилися телефон, велосипеди й пікніки. А якість місцевої руди була справжньою сенсацією: вміст заліза в ній сягав 70 %, чого раніше не фіксували в Європі.

«ЄвроКривбас» — це спроба побачити в промисловій історії регіону не лише цифри й технології, а й долі людей, які творили це середовище. Їхня спадщина й досі впізнається в архітектурі, назвах і звичках міст Подніпров'я.

Читайте також