Історія жінки, яка купила острів і перетворила його на заповідник

Історія Джейн Сьюолл почалася з дитячої мрії. У сім років вона вперше побачила Вітч-Айленд, плаваючи навколо нього на човні, а згодом часто приїжджала сюди з родиною на пікніки. Тож коли 1964 року ця занедбана територія площею близько 7 гектарів з’явилася у продажу, жінка не вагалася.

Сьюолл розчистила землю від старих пошкоджених будівель і звела невеликий будинок на південній частині острова. Майже два десятиліття вона прожила там переважно на самоті, насолоджуючись тишею та близькістю до природи. Однак спокійне життя порушували відвідувачі, які приїжджали на пляжі острова.

Люди залишали після себе багаття, могли пошкоджувати рослини й турбувати птахів. Джейн намагалася вплинути на них: розвішувала попереджувальні таблички, зверталася через місцеві газети із закликами берегти дикі квіти та не смітити. Але згодом зрозуміла, що надійніше захистити острів можна лише, передавши його під опіку природоохоронців.

У 1983 році вона подарувала приблизно третину острова організації Maine Coast Heritage Trust, а наприкінці 1986-го ухвалила остаточне рішення — віддати весь Вітч-Айленд Товариству Одюбона штату Мен, щоб там назавжди створили заповідник.

Після цього острів кілька десятиліть перебував під опікою різних природоохоронних організацій. У 2009 році його передали Damariscotta River Association, яка після злиття у 2019 році стала Coastal Rivers Conservation Trust. Сьогодні Вітч-Айленд навмисно залишається незаселеним.

Територією прокладено близько півмилі пішохідних маршрутів, узбережжя доступне для каякерів. А ще тут проводять наукові табори, де діти вивчають місцеву природу. Так острів, який колись став домом для однієї жінки, тепер слугує домівкою для диких тварин і птахів.