Життя на полонині: Марія з донькою тримає господарство під Говерлою

Поки тисячі туристів підкорюють найвищі вершини України, за кілька кілометрів від популярних маршрутів триває зовсім інше життя. У присілку Козьмещик, звідки зазвичай стартують підйоми на Говерлу та Петрос, на далекій полонині господарює Марія з донькою Настею.

Сюди, у невеличкий будиночок Карпатського біосферного заповідника, завітав мандрівник і натураліст Василь Сарана. Він піднявся на полонину, познайомився з родиною та розповів про їхній побут у відео з циклу Wildlife Adventures.

День на полонині починається зі світанку. Спочатку треба розпалити ватру та піч, нагріти багато води — і для худоби, і для домашніх потреб. Головна справа, яка годує родину, — виготовлення традиційного карпатського сиру буца та вурди. Щодня Марія переробляє десятки літрів свіжого молока, вимішуючи його у великих казанах над відкритим вогнем.

Маленька Настя змалечку допомагає матері та переймає секрети сироваріння. Так само свого часу виріс і її старший брат, який теж провів дитинство на цій полонині. Гостям, які завітають у гори, тут неодмінно запропонують не лише свіжий буц, а й квасницю — кисломолочний напій на сироватці, що рятує від спраги в літню спеку.

Утім, романтика гірських краєвидів має й інший бік. Полонина оточена глухими заповідними лісами, де водяться вовки та ведмеді, тож сусідство з дикою природою — частина щоденного життя. До цього додається відсутність стабільного електропостачання, через яку навіть проста хатня робота чи зберігання продуктів стають випробуванням.

Василь Сарана зізнається: побачене вразило його до глибини душі. "Тут все тримається на жіночих плечах і щоденній важкій праці. Жити в таких умовах на самоті серед диких гір — це справжній подвиг", — зазначає він.

Попри всі труднощі, Марія та Настя не опускають рук. Вони продовжують берегти традиційний уклад життя, який передається тут із покоління в покоління.