Знайшли гроші після смерті родича: чому вони не стають вашими

Розбираючи речі померлого родича, близькі часом натрапляють на сховані гроші — конверт із готівкою, заощадження серед особистих речей. Іноді це приємна несподіванка, а іноді — початок складної історії, у якій доводиться з'ясовувати, чиї кошти насправді лежали в шафі. Сам факт виявлення не робить людину власником: юридично важливо встановити, кому гроші належали на момент смерті.

Якщо це були особисті заощадження померлого, вони входять до складу спадщини. Якщо ж людина лише зберігала кошти для когось іншого, вони не стають спадщиною лише через те, що перебували в її помешканні. Стаття 1216 Цивільного кодексу України визначає спадкування як перехід прав та обов'язків від померлої особи до спадкоємців, а стаття 1218 уточнює: до складу спадщини входять усі права й обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися через його смерть.

Готівка — це також майно й об'єкт цивільних прав. Тож коли після смерті людини знаходять, скажімо, 200 тисяч гривень, які належали саме їй, ці кошти стають частиною спадкового майна. Вони не робляться «нічийними» тільки тому, що інші родичі раніше не здогадувалися про їхнє існування.

Коло тих, хто має право на знайдені гроші, залежить від наявності заповіту. За статтею 1217 ЦК України спадкування відбувається за заповітом або за законом. Якщо заповіт чинний, кошти можуть перейти вказаній у ньому особі — з урахуванням правил про обов'язкову частку у спадщині. Якщо заповіту немає, діє встановлена черговість. Першу чергу визначає стаття 1261 ЦК України. Коли спадкоємців першої черги немає або вони не прийняли спадщину, до спадкування можуть закликати представників наступних черг. Тому брат, сестра, племінник чи інший родич не отримує гроші лише тому, що саме він знайшов конверт.

Показова ситуація: після смерті батька син знаходить у шафі 100 тисяч гривень, а в померлого залишилися дружина та ще одна дитина. Виявлення коштів не дає синові права забрати всю суму. Якщо гроші належали батькові, їх мають включити до складу спадщини. За відсутності заповіту спадкоємцями першої черги є дружина, діти та батьки померлого, якщо вони живі й мають право на спадкування, а частки за законом за загальним правилом рівні. Отже, ці 100 тисяч гривень мають врахувати під час визначення складу спадкового майна та розподілити між усіма, хто має на спадщину право.

Окремий випадок — кошти, накопичені подружжям під час шлюбу. Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте за час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя. Тоді до складу спадщини може увійти не вся знайдена сума, а лише частка, що належала померлому; решту можуть визнати власністю другого з подружжя. Тому перед розподілом готівки важливо з'ясувати не лише належність коштів спадкодавцеві, а й джерело їхнього походження та обставини накопичення.

Часто родичі запитують, чи потрібно чекати пів року. Спадщина відкривається в день смерті особи — це стаття 1220 ЦК України. Для її прийняття закон встановлює шестимісячний строк за статтею 1270 ЦКУ. Водночас прийняти спадщину й отримати свідоцтво про право на спадщину — не одне й те саме. Стаття 1268 ЦК України дає спадкоємцеві право прийняти спадщину або відмовитися від неї, а для тих, хто постійно проживав зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, діють окремі правила. Тож відсутність свідоцтва не означає, що знайдені гроші автоматично належать тому, хто їх виявив: до завершення спадкової процедури вони залишаються частиною спадкового майна, якщо встановлено, що належали померлому.

Якщо домовитися про належність чи розподіл грошей не вдається, спір про право власності або склад спадщини може вирішувати суд. У будь-якому разі знахідка — це не подарунок, а частина спадкової справи, у якій варто діяти уважно й за законом.