19-річний оператор дронів із Косова: шлях від «Тризуба» до «Удачників»

Історія цього хлопця розпочалася не з призову, а з усвідомленого рішення, яке він прийняв ще підлітком. У 15 років Лютий вступив до організації «Тризуб» після того, як на уроці мужності в школі побачив бійців, що розповідали про тактичну медицину, зброю та роботу на передовій. Тоді він уже відчував: повномасштабне вторгнення вимагає відповіді, і щоб дати її, треба бути готовим.

Коли почалася війна, батьки хотіли виїхати за кордон, але Лютий наполіг на тому, щоб залишитися. Родина перебралася до бабусі, у будинку якої був підвал. Там разом із братом вони виготовляли коктейлі Молотова та протитанкові «їжаки». Хлопець намагався приєднатися до тероборони, яка стояла на блокпостах, але через юний вік йому відмовили.

Утім, відмова не зупинила його. Наступні три роки Лютий провів на вишколах і тренінгах «Тризуба», відточуючи фізичну форму та моральну стійкість. Він зрозумів, що готовий до більшого, і коли колишній боєць «Удачників» запропонував йому місце в підрозділі, одразу погодився.

«Ми з моїм побратимом із „Тризуба“ зустрілися з колишнім бійцем „Удачників“. І він запропонував мені місце там. Я дуже зрадів, ця пропозиція мене сильно зацікавила. Тому що я хотів приступити вже і негайно, не проходити якісь БЗВП, комісії, збори документів, співбесіди. А тут можливість уже і зараз поїхати», – згадує Лютий.

Перед тим як вирушити на фронт, він завершив семестр у КНУВС, де навчався на спеціальності «Правоохоронна діяльність». Але дорога до Запоріжжя виявилася не такою простою, як він очікував.

«Вагання були, коли тільки сідав у потяг. Спершу думав, що все буде класно, я їду. Але приблизно на середині дороги у мене почалися якісь сумніви: може, зарано, може, я ще замалий, а якщо вб’ють? І тут потяг почав рушати. Думаю: добре, все буде нормально. І доїхав до Запоріжжя», – розповідає боєць.

Перші місяці в підрозділі Лютий знайомився з роботою, зокрема з «круговоротом дрона», і паралельно поглиблював знання про безпілотники. Першим його завданням стала перевірка бортів, а на бойові виїзди він почав їздити лише через два-три місяці роботи в лабораторії.

Триматися на війні, за його словами, допомагає дисципліна, яку він виховував роками на вишколах. І головне – розуміння, заради чого все це.

«Проходив вишколи, смуги перешкод. Можливо, це якийсь вклад зробило в стійкість. Ну, і націоналізм, тому що я не прийшов вбивати. Я прийшов захистити свої кордони, свою землю, близьких, рідних», – наголошує Лютий.