Кримські пам'ятки на продаж: Росія виставила на інвестплатформу 23 об'єкти

На російській платформі «Наследіє.дом.рф» з'явилися кримські об'єкти культурної спадщини, які пропонують брати в оренду, у користування, «відновлювати» та згодом використовувати комерційно. Про це йдеться у повідомленні Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Серед тих, хто потрапив до переліку, — Головний корпус комплексу споруд Воронцовського палацу в Алупці та будівля театру імені О. С. Пушкіна в Євпаторії. Обидва об'єкти є пам'ятками культурної спадщини національного значення за законодавством України.

Загалом, якщо відсортувати пропозиції на платформі за регіоном «Республика Крым», інвесторам доступні 23 об'єкти. За статусом «місцевого значення» пропонується 21 об'єкт. У відомстві зауважують, що правовий статус цих об'єктів потребує окремого розмежування, адже не все з представленого російською стороною має охоронюваний статус за українським законодавством.

Десять об'єктів внесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України або перебувають під охороною як пам'ятки культурної спадщини. Ще п'ять відсутні в реєстрі, але згадуються у «Списку пам'яток місцевого і національного значення та щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, розташованих на території Автономної Республіки Крим» станом на 1 січня 2013 року.

П'ять об'єктів, які готують до торгів, за даними окупантів, перебувають у незадовільному стані, не використовуються та не мають інженерних комунікацій. У Представництві зазначають, що це дає російській стороні формальну підставу залучати їх до програм «відновлення», хоч фактично такі дії відбуваються в межах російського адміністративного поля на території, що є порушенням міжнародного права.

П'ять об'єктів культурної спадщини регіонального значення доступні інвесторам в окупованих Ялті та Євпаторії. Для готельного сценарію пропонують кредит під 6% — за умови, що площа готелю становитиме не менше 500 м², номерний фонд — не менше 10 номерів, а класифікація буде не нижчою за три зірки протягом року після введення в експлуатацію.

«Розміщення кримських об'єктів культурної спадщини на платформі, їх інвестиційне просування, підготовка до торгів або передача інвесторам можуть розглядатися не лише як елемент господарської політики держави-окупанта, а й як інструмент фактичного розпорядження майном та культурною спадщиною на тимчасово окупованій території», — наголошують у Представництві.

Там додають, що в такій моделі пам'ятки на тимчасово окупованій території півострова подаються як частина внутрішнього інвестиційного ресурсу Росії. Це створює ризики зміни режиму використання об'єктів, втручання в їхній автентичний вигляд, проведення робіт без погодження з українськими органами охорони культурної спадщини та закріплення фактичного контролю окупаційної адміністрації над пам'ятками, які належать до культурної спадщини України.

Експерти звертають увагу, що об'єкти розташовані переважно в комерційно привабливих або курортних населених пунктах Криму: Ялті, Євпаторії та Кореїзі. На їхню думку, це свідчить, що інвестиційний інтерес може бути пов'язаний не лише з декларованою метою «збереження» спадщини, а й із можливістю подальшого використання таких будівель у туристичній, готельній, санаторній або іншій комерційній сфері.