«Криниця» з Видерти: як на Волині співають жнивні пісні
У селі Видерта на Волині досі живе традиція жнивних пісень. Її бережуть учасниці народного фольклорного колективу «Криниця».
Жнивні пісні — це окремий пласт української народної творчості, що супроводжував хліборобів у найважливішу пору року. Колись їх співали під час збору врожаю, вкладаючи в мелодії та слова всю шану до землі й праці. У текстах оспівували красу ланів, втому й радість женців, а ще — щирі побажання гарного врожаю одне одному.
На Волині цю давню традицію досі підтримують у селі Видерта, що в Камінь-Каширському районі. Тут діє народний аматорський фольклорний колектив «Криниця», учасниці якого вважають своїм обов’язком зберігати й відтворювати автентичні українські звичаї. Для них жнивні пісні — не просто спогад про минуле, а жива нитка, що єднає покоління.
Жінки з «Криниці» знають: пісня під час жнив була не лише розвагою. Вона задавала ритм роботі, допомагала триматися разом у спільній справі й передавала молодшим те, що колись чули від своїх бабусь. Кожна така пісня — маленька історія про щедрість землі та силу людських рук, які її обробляють.
Своїм співом колектив доводить: традиції живі, поки є охочі їх берегти. І хоча сучасне село вже не живе лише з поля, у Видерті знають, як важливо не втратити той голос, що лунав над нивами століттями. «Криниця» — це не просто назва, а символ невичерпного джерела, з якого черпають наснагу всі, хто чує ці пісні.
