72-річна майстриня з Вараша: «Я постійно зайнята»

72-річна Любов Ципан із Вараша на Рівненщині вже 14 років займається крапковим розписом. Це техніка, коли акриловою фарбою наносять тисячі маленьких крапочок, створюючи візерунки. Жінка каже: побачила такий розпис на комп'ютері й одразу закохалася. Відтоді не може зупинитися — працює щодня.

До свого захоплення Любов Юхимівна вважала, що не має жодного таланту. Одного вечора на кухні вона поскаржилася доньці: всі жінки щось уміють — шиють, в'яжуть, вишивають, а в неї нічого немає. За кілька місяців після тієї розмови вона вперше взялася за фарби. Донька досі згадує той вечір.

Техніку майстриня опановувала самотужки — за відео в інтернеті. Спочатку було багато помилок: фарби й лаки, які показували в роликах, у місцевих магазинах не продавалися. Доводилося шукати свої матеріали. Контурів для розпису тоді не завозили, тож Любов Ципан користувалася звичайними зубочистками — підрізала їх і вмочала у фарбу. Це було незручно й довго, але саме так вона зробила перші роботи.

Нині майстриня обирає предмети для розпису на ринках і в магазинах. Любить цікаві форми — каже, що тоді й малюнок народжується інакше. Ідеї для візерунків знаходить усюди: на мереживі, хустках, сукнях, навіть на килимах. Перший самовар вона розмалювала за місяць, другий — за два тижні, а третій упорала за тиждень.

Роботи Любові Ципан є в Україні та за кордоном — у Польщі, Німеччині, Америці, Іспанії, Португалії, Італії, Болгарії. Одна замовниця зібрала стільки її творів, що облаштувала у себе вдома справжній музей. Вона приносила старовинні речі — праску, глечики, хлібниці — і просила розмалювати. Саме на прохання цієї жінки майстриня вперше намалювала фрукти, хоча раніше ніколи цього не робила.

Під час повномасштабної війни Любов Ципан перестала слухати музику, яку раніше вмикала під час роботи. Каже: усі її племінники воюють на фронті, тож тепер їй комфортніше працювати в тиші. Розпис допомагає відволіктися — коли малює, думає лише про фарби та кольори. «Бог мені дав таке заспокоєння, щоб трішки відійти від тих негараздів, які зараз відбуваються навколо», — зізнається жінка.

Окрім крапкового розпису, останні два роки Любов Ципан займається живописом. Каже, що іноді втомлюється від крапочок і шукає щось протилежне. Свої роботи вона возила на ярмарки й показувала людям. Покупці зізнавалися, що такого розпису в їхніх краях ще не бачили. В Україні цією технікою займається небагато майстрів.

Жінка досі працює на півставки, а вільний час присвячує розпису. «Я постійно зайнята. У нашому віці важко себе знайти — і я знайшла себе. Просто проводжу час у своє задоволення», — розповідає вона.