Воронцовський палац і театр у Євпаторії: Росія виставляє кримські пам'ятки на інвестиційну платформу

Про це йдеться у повідомленні Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. За даними відомства, кримські об'єкти культурної спадщини з'явилися на російській платформі «Наследіє.дом.рф», де їх пропонують для оренди, передачі у користування, «відновлення» та подальшого комерційного використання.

Серед них — Головний корпус комплексу споруд Воронцовського палацу в Алупці та будівля театру імені О. С. Пушкіна в Євпаторії. Обидві споруди мають статус пам'яток культурної спадщини національного значення за українським законодавством.

«Розміщення кримських об'єктів культурної спадщини на платформі, їх інвестиційне просування, підготовка до торгів або передача інвесторам можуть розглядатися не лише як елемент господарської політики держави-окупанта, а й як інструмент фактичного розпорядження майном та культурною спадщиною на тимчасово окупованій території», — наголошують у представництві.

За оцінкою відомства, така модель подає пам'ятки на тимчасово окупованій території Кримського півострова як частину внутрішнього інвестиційного ресурсу Росії. Це, своєю чергою, створює ризики зміни режиму використання об'єктів, втручання в їхній автентичний вигляд, проведення робіт без погодження з українськими органами охорони культурної спадщини, а також закріплення фактичного контролю окупаційної адміністрації над пам'ятками, які належать до культурної спадщини України.

Окремо йдеться про те, що в окупованих Ялті та Євпаторії інвесторам доступні 5 об'єктів культурної спадщини регіонального значення. Для готельного сценарію пропонується кредит під 6% — за умови, що площа готелю становитиме не менше 500 м², номерний фонд — не менше 10 номерів, а класифікація буде не нижче трьох зірок протягом року після введення в експлуатацію.

Якщо відсортувати об'єкти на платформі за регіоном «Республика Крым», відкривається 23 об'єкти, запропоновані для інвестування. За статусом «місцевого значення» таких об'єктів налічується 21. У представництві зауважують: їхній правовий статус потребує окремого розмежування, адже не всі об'єкти, представлені російською стороною, мають охоронюваний статус відповідно до законодавства України.

За даними відомства, 10 об'єктів внесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України або перебувають під охороною як пам'ятки культурної спадщини. Ще 5 об'єктів у реєстрі відсутні, однак згадуються у «Списку пам'яток місцевого і національного значення та щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, розташованих на території Автономної Республіки Крим» станом на 1 січня 2013 року.

Усі п'ять об'єктів, які готують до торгів, за даними окупантів, перебувають у незадовільному стані, не використовуються та не мають інженерних комунікацій.

«Це створює для російської сторони формальне обґрунтування для їх залучення до програм «відновлення», однак фактично такі дії здійснюються в межах російського адміністративного поля на території, що є порушенням міжнародного права. Важливо, що об'єкти розташовані переважно в комерційно привабливих або курортних населених пунктах Криму: Ялті, Євпаторії та Кореїзі. Це свідчить, що інвестиційний інтерес може бути пов'язаний не лише з декларованою метою «збереження» культурної спадщини, а й із можливістю подальшого використання таких будівель у туристичній, готельній, санаторній або іншій комерційній сфері», — зазначають експерти.

За кожною з цих адрес — не просто будівля, а частина історії, яку неможливо відділити від того, кому вона належить. Воронцовський палац в Алупці та театр у Євпаторії десятиліттями були точками тяжіння для мешканців і гостей півострова, і саме тому питання про те, хто і як ними розпоряджається, виходить далеко за межі інвестиційної угоди.