У Львові відкрили виставку до 85-річчя Романа Лубківського

Серце Романа Лубківського зупинилося восени 2015 року, проте його ім'я досі залишається важливою сторінкою в історії української культури та державотворення. До 85-річчя від дня народження митця у Львівській обласній науково-педагогічній бібліотеці на вулиці Зеленій, 24, розгорнули тематичну виставку.

На першому поверсі книгозбірні представили видання різних років, серед яких поетичні збірки «Громове дерево», «Камінне жниво», «Словацьке літо», «Серпневе яблуко» та інші праці автора.

Роман Мар'янович народився 10 серпня 1941 року в селі Острівець на Тернопільщині. Друкуватися почав ще з 1958-го. Після філологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка працював редактором у видавництві «Каменяр», а згодом обіймав посаду заступника головного редактора журналу «Жовтень», який від 1990 року став «Дзвоном».

Із 1976 року Лубківський був членом Спілки письменників України, а впродовж 1980–1992 років очолював її львівське осередок. За збірку «Погляд вічності» у 1992 році його відзначили Національною премією України імені Тараса Шевченка, а в 2006–2007 роках він сам очолював комітет із цієї премії. Твори поета перекладали багатьма мовами світу, а сам він зробив значний внесок у переклади слов'янської літератури.

Окрема сторінка життя Лубківського — дипломатія та громадсько-політична діяльність. Саме за його ініціативою започаткували традицію складення присяги президентами України на Пересопницькому Євангелії. У 1990–1994 роках він був народним депутатом України, а ще в 1976-му в складі делегації УРСР брав участь у роботі ХХХІ сесії Генеральної Асамблеї ООН. Від 1992 року Лубківський працював Надзвичайним і Повноважним Послом України в Чеській і Словацькій Федеративній Республіці, а після її розділення до 1995-го — у Чеській Республіці.

Його діяльність відзначена орденами «За заслуги» II і III ступенів, званням «Заслужений діяч культури Польщі», численними літературними преміями та Золотим Гербом Львова.

Помер Роман Лубківський 23 жовтня 2015 року у віці 74 років. Його поховали в родинному гробівці на полі 67 Личаківського цвинтаря. У серпні 2016-го на фасаді будинку на вулиці Крушельницької, 19, де мешкав письменник, встановили меморіальну таблицю.

Лубківський запам'ятався сучасникам інтелігентною та мудрою людиною, яка підтримувала не одне покоління. Його приклад і досі надихає до творчості та дій.