краєзнавство / регіони

Історико-архітектурні ресурси регiонiв України.

Для розвитку пам`яткоохоронної сфери як в Українi в цiлому, так i в її окремих регiонах важливе значення має якнайповніший облік архітектурно-містобудівних ресурсів кожної територiї та держави загалом. Нинi в Українi пiд охороною держави перебувають понад 140 тисяч нерухомих пам'яток iсторiї та культури, а саме:
- понад 64 000 пам'яток археологiї;
- понад 54 000 пам'яток iсторiї;
- близько 7 000 пам'яток монументального мистецтва;
- понад 15 600 пам'яток мiстобудування i архiтектури.

Як правило, найбiльший суспільний iнтерес становлять пам'ятки мiстобудування i архiтектури, а також створенi на їх основi iсторико-культурнi заповiдники. Тому, спираючись на загальноприйняте туристичне районування України, далі подано аналiз цих ресурсів щодо кожного з семи регiонiв, а також в межах кожної областi. Цей аналіз базується як на державних списках пам'яток, облiкових документах державних органiв охорони пам'яток, так i на вiдомостях, наданих дирекцiями згаданих далi заповiдникiв.

Система державних iсторико-культурних заповiдникiв, що сформувалась донинi в Українi, почала створюватись ще в 20-х роках, коли партiйно-урядовими постановами органiзовано десять перших державних заповiдникiв (Ольвiя, Могила Т.Шевченка у Каневi, Всеукраїнський музейний городок (Києво-Печерська лавра), Кам'янець-Подiльська фортеця, Монастир босих кармелiтiв у Бердичевi, Замок Острозьких у Старокостянтиновi, Кирилiвський монастир у Києвi, Спасо-Преображенський собор, Троїцько-Iллiнський та Єлецький монастирi в Чернiговi, Спасо-Преображенський монастир у Новгородi-Сiверському, дендропарк "Софiївка" в Уманi). Масове нищення пам'яток у 30-х роках поклали край дiяльностi бiльшостi заповiдникiв. По вiйнi деякi з них вiдродилися. 1944 року створено заповiдник "Софiйський музей" у Києвi, фiлiєю якого 1958 року стала Судацька фортеця в Криму. У 50-60-х роках ухвалено постанови про органiзацiю iсторико-культурних заповiдникiв "Кам'яна Могила", "Хутiр Надiя", "Хортиця". А в 70-х роках стався поворот до комплексної охорони пам'яток архітектури разом iз довкiллям. Почалося створення заповiдникiв, що охоплювали iсторичнi середмiстя Львова (1975 р.), Чернiгова, Новгорода-Сiверського (1978 р.), Переяслава-Хмельницького (1979 р.), Острога (1981 р.), Луцька (1985 р.), Путивля (1986 р.), Києва (1987 р.). Рiзноманiтнiсть видiв комплексної iсторико-культурної спадщини вiдбилася в органiзацiї таких рiзновидiв iсторико-культурних заповiдникiв, як iсторико-архiтектурнi, iсторико-археологiчнi, iсторико-меморiальнi, історико-етнографічні, садово-парковi, музеї-заповiдники.

Найбiльше заповiдникiв створено вiд 1990 року, особливо за вісiм рокiв незалежностi України - 22. Етапом розвитку заповiдної справи став Указ Президента України вiд 11 жовтня 1994 року про надання провiдним заповiдникам України статусу нацiональних закладiв культури iз залiченням їх до загальнодержавної власностi.

Зараз заповiдник розглядається як спецiально виокремленi терени, на яких мiстяться iсторичнi комплекси, ансамблi, що становлять видатну наукову, iсторичну, мистецьку чи iншу культурну цiннiсть i якi охороняються державою та вилучаються з деяких видiв господарського використання.

За видами i категорiями 46 iсторико-культурних заповiдникiв, що нинi дiють в Українi, класифiкуються так: нацiональних - 10, iсторико-архiтектурних - 10, iсторико-археологiчних - 2, iсторико-меморiальних - 2, iсторико-культурних - 16, палацо-паркових - 1, історико-етнографічних - 1, музеїв-заповiдників - 8.

Управлiння заповiдниками перебуває в такому станi: Мiнiстерству культури i мистецтв України пiдпорядковано 7 заповiдникiв, Держбуду України - 3 (з одним філіалом), Президiї НАН України - 1, урядовi Автономної Республiки Крим - 3, обласним державним адмiнiстрацiям - 26, районим державним адмiнiстрацiям - 1, мiським Радам - 4.

Нинi мережа заповiдникiв охоплює: Середню Надднiпрянщину (12), Лiвобережну Україну - Сiверщину (6), Полтавщину (3) i Слобожанщину (1), Пiвдень (5), Крим (5), Волинь (4), Галичину (6), Подiлля (4).

Система заповiдникiв України нерiвномiрна й нерівноцiнна з географiчного й пам'яткознавчого боку. Нормально розгалужену, iєрархiчно структуровану, типологiчно рiзноманiтну цiлiсну систему заповiдникiв створено лише в Черкаський областi (6 заповiдникiв, з них 2 нацiональних). В усiх iнших областях ця система не має повної структури.

Нижче наводяться узагальненi данi про кiлькiсть пам'яток мiстобудування i архiтектури та про iсторичнi мiста вiдповiдних регiонiв станом на початок 2000 року.

1. Карпатський (захiдний) регiон.
Об'єднує чотири областi: Львiвську,
Закарпатську, Iвано-Франкiвську i Чернiвецьку.

1.1. Львiвська область.

Область обiймає iсторичнi терени Галичини i є найбiльшою в Українi за кiлькiстю, рiзноманiтнiстю i ступенем збереження архiтектурно-мiстобудiвної спадщини. Вона представлена всiма типами будiвель широкого хронологiчного засягу - вiд Княжої доби до середини XX столiття. Найцiннiшими є пам'ятки стилiстичних епох готики, ренесансу, бароко, класицизму, iсторизму i модерну, представленi у Львовi та iнших мiстах областi найдовершенiшими взiрцями. В областi на державний облiк узято 3659 пам'яток архiтектури i мiстобудування, з яких 794 - національного значення. До Списку iсторичних мiст i селищ включено 55 населених мiсць Львiвщини: Белз, Борислав, Броди, Брюховичi, Буськ, Великий Любень, Великі Мости, Винники, Глиняни, Гнiздичiв, Городок, Добромиль, Дрогобич, Дубляни, Жидачiв, Жовква, Золочiв, Кам'янка-Бузька, Комарне, Кракiвець, Куликiв, Львiв, Магерiв, Медениця, Миколаїв, Моршин, Мостиська, Нагуєвичi, Немирiв, Нижанковичi, Новий Яричiв, Олесько, Перемишляни, Пiдкамiнь, Поморяни, Пустомити, Рава Руська, Роздол, Рудки, Самбiр, Сколе, Сокаль, Старий Самбiр, Стара Сiль, Стрий, Судова Вишня, Турка, Угнiв, Хирiв, Ходорiв, Червоноград, Шкло, Щирець, Яворiв. На базi комплексiв iсторико-архiтектурної та мiстобудiвної спадщини в областi створено 5 заповiдникiв. На базi комплексу пам'яток народного будiвництва у Львовi дiє найстарiший в Українi Музей народної архiтектури.

Державний iсторико-архiтектурний заповiдник у м.Львовi. Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 12 червня 1975 року на базi архiтектурно-мiстобудiвного комплексу Львiвського середмiстя XIV-XVII ст. Перший в Украї-нi заповiдник, що охопив увесь середньовiчний центр. Площа 120 га. Включає понад 1000 пам'яток архiтектури, iсторiї та цiнних iсторичних споруд, з яких 200 належать до об'єктiв нацiонального культурного надбання. 1990 року на баланс заповiдника передано iсторичну забудову поза його межами з 34 видатними пам'ятками архiтектури. Спецiально уповноважений державний орган охорони пам'яток iсторiї та культури на теренах Львова. В кінці 1998 року історичне середмістя Львова включено до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Пiдпорядкований Львiвськiй мiськiй Радi народних депутатiв.

Державний iсторико-культурний заповiдник "Нагуєвичi" в Дрогобицькому районi. Створений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 березня 1994 року на базi меморiальних мiсць, пов'язаних з життям i дiяльнiстю Iвана Франка: музею-фiлiї Львiвського лiтературно-меморiального музею I.Франка, вiдновленої 1981 року садиби батькiв поета та "Стежки поета". У 1990-1994 роках в Нагуєвичах iснував лiтературно-меморiальний заповiдник "Нагуєвичі", створений Львiвською обласною Радою народних депутатiв. Нинi заповiдник пiдпорядкований Управлiнню культури Львiвської облдержадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-культурний заповiдник "Тустань" Сколiвського району. Створений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 5 жовтня 1994 року на базi видатної пам'ятки iсторiї, археологiї й мiстобудування - наскельного оборонного комплексу мiста-фортецi Тустань IХ - ХIII ст. Пiдпорядкований Управлiнню культури Львiвської облдержадмiнiстрацiї.

Державний музей-заповiдник "Олеський замок" Буського району. Створено рiшенням Львiвського облвиконкому вiд 19 сiчня 1989 року на базi музею "Олеський замок" - вiддiлу Львiвської картинної галереї (вiдкритого 1975 р. пiсля завершення реставрацiї замку). В iнтер'єрах замку ХIII - XVIII столiть експонуються твори середньовiчного мистецтва (понад 500 одиниць зберiгання). На територiї довкола замку вiдтворено парк XVII - XVIII столiть, водойми, парковi споруди, влаштовано парк скульптур. Розмiщений бiля пiднiжжя замку монастир капуцинiв (1739 р.) використовується як фондосховище з вiдкритими фондами, у яких демонструється, зокрема, батальне полотно М.Альтамонте "Битва пiд Вiднем". Пiдпорядкований Львiвськiй картиннiй галереї.

Державний iсторико-архiтектурний заповiдник у м.Жовквi. Створений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 серпня 1994 року на базi ренесансних пам'яток iсторичного середмiстя. Площа заповiдника 27 га. Включає понад 40 пам'яток мiстобудування, архiтектури, iсторiї та монументального мистецтва, з яких 25 мають національне значення, зокрема замок Жолкевських-Собеських (1592-1674 рр.) - один з найвеличнiших в Європi, костел св.Лаврентiя (1604-1618 рр.), двi дерев'янi церкви (поч. XVIII ст.), синагогу (1692 р.). Заповiдник пiдпорядкований Львiвськiй облдержадмiнiстрацiї.

1.2. Закарпатська область.

Область охоплює терени колишньої "Угорської Русi". Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина XIV-поч.XX столiть представлена середньовiчними замками, мурованими костелами i православними храмами, унiкальними типами дерев'яних церков. На державному облiку перебуває 152 пам'ятки архiтектури, з них 137 - національного значення. Вiдомо близько 250 нововиявлених пам'яток архiтектури. До Списку iсторичних мiст i селищ включено: Берегове, Буштина, Великий Березний, Вилок, Виноградiв, Воловець, Iршава, Королеве, Мiжгiр'я, Мукачеве, Перечин, Рахiв, Солотвина, Тересва, Тячiв, Ужгород, Хуст, Чинадiєве, Ясиня. В Ужгородi дiє регiональний Музей народної архiтектури.

1.3. Івано-Франкiвська область.

Належить до iсторичного регiону Галичини. Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина - в широкому хронологiчному (XII - XX столiття), стильовому (ренесанс, бароко, iсторизм) й типологiчному дiапазонах. Найбiльший iнтерес становлять дерев'янi храми XVI - XIX столiть. В областi взято на державний облiк 1359 пам'яток архiтектури, з них 149 - національного значення. До Списку iсторичних мiст i селищ включено 26 населених мiсць Iвано-Франкiвщини: Богородчани, Болехiв, Бiльшiвцi, Букачiвцi, Бурштин, Войнилiв, Ворохта, Галич, Гвiздець, Городенка, Дiлятин, Долина, Заболотiв, Iвано-Франкiвськ, Калуш, Коломия, Косiв, Кути, Надвiрна, Отиня, Рогатин, Рожнятiв, Снятин, Солотвин, Тисмениця, Тлумач. В областi дiє один заповiдник, а також Iсторико-архiтектурний музей в Скитi Манявському (Богородчанського району).

Нацiональний заповiдник "Давнiй Галич" у Галицькому районi. Створений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 8 лютого 1994 року як Державний iсторико-культурний заповiдник у Галичi на базi пам'яток iсторiї та культури села Крилос (городище княжого Галича - 1113 р., руїни Успенського собору - 1157 р., Василiвська каплиця - 1500 р., Успенська церква - XVI ст.), села Шевченкового - Пантелеймонiвська церква (ХII ст.) та їхніх околиць, а також iсторико-краєзнавчого музею i музею народної архiтектури в Крилосi. Указом Президента України вiд 11 жовтня 1994 року надано статус нацiонального i нове найменування. Є загальнодержавною власнiстю. Пiдпорядкований Мiнiстерству культури i мистецтв України.

1.4. Чернiвецька область.

Ця область є iсторичним регiоном Пiвнiчної Буковини й має архiтектурно-мiстобудiвну спадщину, вельми рiзноманiтну як в етнiчному, так i в хронологiчному, стилiстичному й типологiчному вiдношеннях. До найцiннiших належать середньовiчнi фортецi, мурованi та дерев'янi храми унiкального "хатнього" типу, окремi будiвлi та їх комплекси доби iсторизму. В областi взято на державний облiк 738 пам'яток архiтектури й мiстобудування, з яких 112 - національного значення. Вiдомо понад 300 нововиявлених пам'яток. До Списку iсторичних мiст i селищ увiйшли: Вижниця, Кiцмань, Лужани, Путила, Сторожинець, Усть-Путила, Хотин, Чернiвцi. В обласному центрi дiє регiональний музей народної архiтектури. Планується створення Державного iсторико-архiтектурного заповiдника у м.Хотинi.

Сторінка  -  1  |  2  |  3  |  4  |  5