краєзнавство / регіони / Історико-архітектурні ресурси регiонiв України / стор. 5.

VII. Пiвденний (причорноморський) регiон.
Об'єднує Автономну Республiку Крим,
мiсто Севастополь, Херсонську,
Миколаївську i Одеську областi.

7.1. Автономна Республiка Крим.

Регiон, що має своєрiдну iсторичну долю й унiкальну за ступенем хронологiчної глибини i стильової рiзноманiтностi архiтектурно-мiстобудiвну спадщину. Вона представлена античними пам'ятками (з IV ст. до н.е.), середньовiчними фортецями й печерними мiстами, культовими спорудами рiзних свiтових релiгiй i конфесiй (iслам, iудаїзм, православ'я, католицизм, вiрмено-григорiанська церква) та палацовими ансамблями XVI - XX столiть. На державний облiк узято 992 пам'ятки мiстобудування i архiтектури, з яких 193 - національного значення. Вiдомо понад 50 нововиявлених пам'яток. До Списку iсторичних мiст включено 26 населених пунктiв: Алупка, Алушта, Бахчисарай, Гаспра, Гурзуф, Євпаторiя, Керч, Коктебель, Кореїз, Лiвадiя, Масандра, Новий Свiт, Ореанда, Паркове, Сiмеїз, Сiмферополь, Старий Крим, Судак, Форос, Феодосiя, Чорноморське, Щебетовка, Ялта. На базi комплексiв iсторико-мiстобудiвної спадщини створено 4 заповiдника Державний iсторико-культурний заповiдник у м.Керчi. Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 5 березня 1987 року на базi архiтектурно-археологiчних комплексiв грецьких мiст Пантикапея, Iлурата та iнших, давньоруського Корчева, пам'яток античної i вiзантiйської архiтектури, а також мiського археологiчного музею. Включає 67 пам'яток археологiї, 40 - iсторiї, 15 - архiтектури. Пiдпорядкований Мiнiстерству культури АР Крим.

Державний архiтектурно-iсторичний заповiдник "Судацька фортеця" у м.Судаку. Створено 1958 року як фiлiю Державного архiтектурно-iсторичного заповiдника "Софiйський музей", якiй передано вiд Мiнiстерства культури СРСР комплекс Генуезької фортецi (XIV - XV ст.), оголошеної 1928 року iсторичним заповiдником i в 1944-1956 роках пiдпорядкованої Державному iсторичному музеєвi (Москва). Площа 29,5 га. Включає 30 пам'яток архiтектури. Діє на правах відділу Національного заповідника "Софія Київська".

Державний iсторико-архiтектурний заповiдник у м.Бахчисараї. Створено рiшенням Кримської обласної Ради народних депутатiв вiд 8 вересня 1990 року на базi Бахчисарайського iстрико-археологiчного музею, що дiяв у ханському палацi (XVI - XVIII ст.) вiд 1955 року. Окрiм палацу, включає 202 нерухомi пам'ятки iсторiї та культури мiста i околиць. До складу заповiдника входять печернi мiста Мангуп-Кале, Ескi-Кермен, Чуфут-Кале, Успенський печерний монастир. У фондах - 101 тисяча одиниць зберiгання, у тому числi 85 тисяч - археологiчнi знахiдки. Пiдпорядкований Мiнiстерству культури АР Крим.

Алупкинський державний палацо-парковий музей-заповiдник у м.Алупцi. Створено рiшенням Кримської обласної Ради народних депутатiв вiд 8 вересня 1990 року на базi Алупкинського палацу-музею (палац Воронцова i парк, 1830-1846 рр). Площа 40 га. Включає головний i шуваловський корпуси, фонтани та iншi парковi споруди. У головному корпусi експонуються цiннi збiрки творiв малярства, ужиткового мистецтва, книгозбiрня. Пiдпорядкований Мiнiстерству культури АР Крим.

7.2. Мiсто Севастополь.

Пiвденний рiг Кримського пiвострова, що зараз є територiєю, пiдпорядкованою мiсту Севастополю, надзвичайно багатий на стародавнi пам'ятки мiстобудування i архiтектури: античнi мiста, середньовiчнi фортецi, храми тощо. Водночас iз Севастополем пов'язанi пам'ятки вiйськової архiтектури i воїнської слави новiтнiх часiв. На державному облiку перебуває 95 пам'яток мiстобудування i архiтектури, з яких 23 національного значення. Вiдомо понад 150 нововиявлених пам'яток. До складу Севастополя входять iсторичнi мiста Балаклава й Iнкерман. З 1978 року дiє заповiдник "Херсонес Таврiйський".

Нацiональний заповiдник "Херсонес Таврiйський" (Севастополь). Створено як Херсонеський державний iсторико-археологiчний заповiдник постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 31 сiчня 1978 року на базi нерухомих пам'яток iсторiї та культури античного й середньовiчного мiста Херсонеса Таврiйського та Iсторико-археологiчного музею (1829 р.). Указом Президента України вiд 11 вересня 1994 року надано статус нацiонального й теперiшнє найменування. Площа заповiдника, який охоплює Гераклiйський пiвострiв - 500 га. Має фiлiї: Фортеця Чембало" (Балаклава), "Фортеця Каламiта" (Iнкерман), "Гераклiйськi клери". Є загальнодержавною власнiстю й пiдпорядкований Мiнiстерству культури i мистецтв України.

7.3. Херсонська область.

Область охоплює iсторичнi терени колишнього Дикого поля, стало заселеного тiльки з кiнця XVIIIст. Вiдповiдно до цього архiтектурно-мiстобудiвна спадщина представлена спорудами i комплексами кiнця XVIII - початку ХХ ст., переважно стилю класицизм. В областi на державному облiку перебуває 143 пам'ятки архiтектури, з яких 32 - національного значення. Вiдомо 87 нововиявлених пам'яток. До Списку iсторичних мiст i селищ увiйшли: Асканiя Нова, Берислав, Генiчеськ, Каховка, Нова Каховка, Скадовськ, Херсон.

7.4. Миколаївська область.

Має архiтектурно-мiстобудiвну спадщину, пов'язану, переважно, з iнтенсивною колонiзацiєю краю в кiнцi XVIII - першiй половинi XIХ столiть. Найцiннiшими є пам'ятки доби класицизму. В областi взято на державний облiк 137 пам'яток мiстобудування i архiтектури, з яких 14 мають національне значення. Вiдомо 460 нововиявлених пам'яток архiтектури. До Списку iсторичних мiст входять Вознесенськ, Жовтневе, Миколаїв, Очакiв, Первомайськ. В областi є один заповiдник.

Iсторико-археологiчний заповiдник "Ольвiя" в с.Парутино. Створено постановою РНК УСРР вiд 31 травня 1924 року на базi археологiчних й архiтектурних пам'яток городища античного мiста-держави Ольвiї Понтiйської, систематичнi розкопи якого розпочалися 1902 року. Площа 333 га (дотепер розкопано 5 га). Пiдпорядкований Президiї НАН України.

7.5. Одеська область.

Охоплює iсторичнi терени Бесарабiї i Буджака. Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина пов'язана, в основному, з добою середньовiччя (поодинокi пам'ятки) та епохою iнтенсивного заселення краю пiсля приєднання його до Росiйської iмперiї в останнiй чвертi XVIII сторiччя. Найвизначнiшi пам'ятки пов'язанi iз стилiстичним перiодом класицизму й iсторизму. Найбiльша їх кiлькiсть сконцентрована в Одесi. На державному облiку в областi перебуває 1437 пам'яток мiстобудування i архiтектури, з яких 72 - національного значення. До Списку iсторичних мiст увiйшли: Ананьїв, Балта, Бiлгород-Днiстровський, Болград, Велика Михайлiвка, Вилкове, Iзмаїл, Кiлiя, Кодима, Овiдiополь, Одеса, Ренi. Державний iсторико-архiтектурний заповiдник "Стара Одеса" було створено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23 травня 1994 року на базi пам'яток мiстобудування, архiтектури та iсторії XVIII - поч. ХХ столiть iсторичного середмiстя Одеси. У жовтнi 1994 року в господарче вiдання заповiдника передано 915 нерухомих пам'яток iсторiї та культури i йому надано повноваження мiсцевого державного органу охорони пам'яток. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25 вересня 1995 року заповідник лiквiдовано (зараз центр Одеси є заповідною територією).

Планується створення заповiдника у Бiлгород-Днiстровському.

Аналiз історико-архітектурних ресурсів України дозволяє узагальнити вiдомостi про пам'ятки i заповiдники по регіонах:
1. Карпатський регiон. 5908 пам'яток мiстобудування i архiтектури, тобто понад третина всiх пам'яток цього виду, що перебувають пiд охороною держави в Українi; 6 заповiдникiв та 4 музеї, пов'язанi з комплексами iсторико-архiтектурної спадщини.
2. Волинсько-Тернопiльський регiон. 2326 пам'яток мiстобудування i архiтектури, 7 заповiдникiв i 1 музей на базi комплексу архiтектурно-мiстобудiвної спадщини.
3. Житомирсько-Вiнницький регiон. 721 пам'ятка мiстобудування i архiтектури: жодного заповiдника.
4. Київський регiон. 1820 пам'яток мiстобудування i архiтектури; 21 заповiдник та заповiдний комплекс.
5. Харкiвський регiон. 1325 пам'яток мiстобудування i архiтектури; 5 заповiдникiв.
6. Днiпровсько-Донецький регiон. 760 пам'яток мiстобудування i архiтектури; 4 заповiдника.
7. Пiвденний регiон. 2804 пам'ятки мiстобудування i архiтектури; 6 заповiдникiв.

За кiлькістю пам'яток перше мiсце посiдає Карпатський регiон, а останнє - Житомирсько-Вiнницький. За кiлькiстю заповiдникiв i заповiдних об'єктiв перед веде Київський регiон. Є регiон, де немає жодного заповiдника (Житомирсько-Вiнницький).

З урахуванням цих параметрів, а також кiлькості пам'яток загальнодержавного значення, кiлькості iсторичних мiст, наявного резерву облiку пам'яток (нововиявленi пам'ятки) можна вибудувати таку iєрархiчну послiдовнiсть регiонiв - вiд найцiннiшого до найменш цiнного:
- Карпатський
- Київський
- Пiвденний
- Волинсько-Тернопiльський
- Харкiвський
- Днiпровсько-Донецький
- Житомирсько-Вiнницький.

Цей аналіз спростовує деякi закорiненi хибнi уявлення, як-то про малоцiннiсть Харкiвського регiону: адже за кiлькiстю пам'яток вiн лише трохи поступається Київському регiону, а за кiлькiстю заповiдникiв - дещо поступається Волинсько -Тернопiльському регiону.

Наявність цих ресурсів визначає подальшу стратегію їх збереження і використання як на національному, так і на регіональному і місцевих рівнях.

Сторінка  -  1  |  2  |  3  |  4  |  5