краєзнавство / регіони / Історико-архітектурні ресурси регiонiв України / стор. 2.

II. Волинсько-Тернопiльський (пiвнiчно-захiдний)регiон.
Обєднує чотири областi: Волинську, Тернопiльську,
Хмельницьку та Рiвненську.

2.1. Волинська область.

Область обiймає пiвнiчно-захiднi терени iсторичної Великої Волинi. Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина представляє XIV - XIX сторiччя. Найбiльший iнтерес становлять пам'ятки доби середньовiччя (XIV - XVI ст.), ренесансу i бароко, а також дерев'яна архiтектура, що зберегла унiкальнi архаїчнi риси. В областi на державний облiк узято 468 пам'яток архiтектури, з яких 200 мають національне значення. Вiдомо близько 180 нововиявлених пам'яток архiтектури. До Списку iсторичних мiст i селищ включено 14 населених мiсць: Берестечко, Володимир-Волинський, Голоби, Горохiв, Камiнь-Каширський, Ковель, Луцьк, Любешiв, Любомль, Олика, Рожище, Турiйськ, Цумань.

Луцький iсторико-культурний заповiдник. Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 26 березня 1985 року на базi виданих пам'яток архiтектури XIV - XIX столiть iсторичного середмiстя. Площа 48,5 га. Включає Верхнiй замок, Окольний замок i середмiстя поза мурами з монастирями єзуїтiв, шарiток, бригiток, домiнiканцiв, церквами Покровською, Воздвиженською, братською школою (XVII ст.), синагогою, будинком Лесi Українки, а також художнiм музеєм у будинку судової канцелярiї Верхнього замку. Пiдпорядкований Волинськiй облдержадмiнiстрацiї.

2.2. Тернопiльська область.

Включає частини iсторичних теренiв Пiвденної Волинi, Захiдного Подiлля i Схiдної Галичини. Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина представлена замками XIV - XVII столiть, католицькими i православними храмами доби ренесансу i бароко, унiкальними пам'ятками дерев'яного церковного будiвництва. На державному облiку перебуває 1178 пам'яток архiтектури й мiстобудування, з яких 180 - національного значення. Вiдомо 140 нововиявлених пам'яток. 26 населених пунктiв областi включено до Списку iсторичних мiст i селищ: Бережани, Бучач, Вишневець, Гримайлiв, Гусятин, Залiщики, Заложцi, Збараж, Зборiв, Козова, Кременець, Ланiвцi, Монастириська, Мельниця-Подiльська, Микулинцi, Пiдволочиськ, Пiдгайцi, Почаїв, Скала-Подiльська, Скалат, Теребовля, Тернопiль, Товсте, Хоросткiв, Чорткiв, Шумське.

Державний iсторико-архiтектурний заповiдник у м.Збаражi. Засновано постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 8 лютого 1994 року у зв'язку з 400-рiччям Б.Хмельницького на базi архiтектурного комплексу Збаразького замку (XVII ст.). Включає територiю i всi архiтектурнi пам'ятки в межах зовнiшнiх укрiплень довкола Замкової гори. Є загальнодержавною власнiстю. Пiдпорядкований Держбуду України.

2.3. Хмельницька область.

Належить до iсторичного регiону Подiлля, включаючи невелику частину Пiвденної Волинi. Область багата на середньовiчнi пам'ятки оборонної i церковної архiтектури - замки, уфортифiкованi церкви, костели i палаци. Значна частина цiєї спадщини зосереджена у м.Кам'янцi-Подiльському - iсторичнiй столицi Подiлля.В областi на державний облiк узято 387 пам'яток архiтектури й мiстобудування, з яких 230 - національного значення. Вiдомо близько 160 нововиявлених пам'яток. 24 населених пункта увiйшли до Списку iсторичних мiст i селищ: Антонiни, Бiлогiр'я, Волочиськ, Городок, Грицiв, Деражня, Дунаївцi, Iзяслав, Кам'янець-Подiльський, Красилiв, Летичiв, Меджибiж, Нова Ушиця, Полонне, Сатанiв, Славута, Смотрич, Стара Синява, Старокостянтинiв, Хмельницький, Чорний Острiв, Шепетiвка, Ямпiль, Ярмолинцi. На базi середньовiчного замку в Меджибожi дiє музей. В областi є 3 заповiдника.

Державний iсторико-культурний музей-заповiдник у м.Кам'янцi-Подiльському. Створено 23 березня 1928 року постановою РНК УСРР як республiканський iсторико-культурний заповiдник на базi Старої фортецi (XVI - XVII ст.) та кiлькох iнших пам'яток мiста. З 1937 року - Кам'янець-Подiльський державний iсторичний музей-заповiдник. Площа 5 га. Має 4 експозицiйнi примiщення площею понад 1,5 тисячi кв.м. У фондах - понад 90 тисяч одиниць зберiгання, що становлять основу експозицiй iсторичного музею в Старiй фортецi та картинної галереї в будинку колишньої семiнарiї Пiдпорядкований Управлiнню культури Хмельницької облдержадмiнiстрацiї.

Кам'янець-Подiльський державний iсторико-архiтектурний заповiдник. Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 18 травня 1977року на базi архiтектурних пам'яток iсторичного середмiстя. Площа 120 га. Охоплює все середньовiчне мiсто на пiвостровi в петлi рiчки Смотрич. Включає 200 пам'яток архiтектури й iсторiї, з яких 60 є об'єктами нацiонального культурного надбання. З 70-х рокiв тривають реставрацiйнi роботи на окремих об'єктах, а з 1986 року розпочато комплексну регенерацiю iсторичного середовища. Указом Президента України вiд 30 квiтня 1998 р. на базi обох заповiдникiв створено Нацiональний заповiдник "Кам'янець", який має розвиватися, передусiм, як туристичний центр. Підготовлено подання про включення історичного середмістя Кам'янця-Подiльського до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Державний iсторико-культурний заповiдник "Самчики". Створений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 5 серпня 1997 року на базi палацо-паркового ансамблю садиби Чечелiв кiн.XVIII ст. У садибi з 1970-х рокiв iснував музей. Заповiдник пiдпорядковується Хмельницькій облдержадмiнiстрацiї.

2.4. Рiвненська область.

Належить до iсторичного регiону Волинського Полiсся. Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина в хронологiчних рамках XIV - початку ХХ столiть представлена середньовiчними замками i сакральними будiвлями, пам'ятками доби вiдродження i бароко, архаїчними дерев'яними храмами. В областi на державному облiку перебувають 338 пам'яток мiстобудування i архiтектури, з яких 109 мають національне значення. Є понад 300 нововиявлених пам'яток. До Списку iсторичних мiст i селищ входять:Березне, Володимирець, Гоща, Дубно, Дубровиця, Клевань, Корець,Мiзоч, Млинiв, Острог, Радивилiв, Рiвне, Степань. На базi комплексiв архiтектурно-мiстобудiвної спадщини створено 3 заповiдника.

Державний iсторико-культурний заповiдник у м.Острозi. Створено постановою ЦК КПУ i Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 11 вересня 1981 року на базi середньовiчних пам'яток архiтектури та краєзнавчого музею. Включає комплекс Замкової гори (XIV - XVI ст.), монастир-фортецю (XV - XVII ст.) у селi Межиричi Острозького району, 25 пам'яток iсторiї та культури мiста, 3 музеї (в їхнiх фондах - 48 тис. експонатiв - етнографiчна, археологiчна та нумiзматична збiрки, стародруки, iконопис, парсуни, скульптура та iн.). Пiдпорядкований Рiвненськiй облдержадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-культурний заповiдник у мiстi Дубно.

Створено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 14 червня 1997 року на базi нерухомих пам'яток iсторiї та культури. Включає 29 пам'яток, у тому числi замок князiв Острозьких (XVI ст.), Луцьку браму (XV ст.), монастир бернардинцiв. Пiдпорядкований Рiвненській облдержадмiнiстрацiї.

Iсторико-меморiальний заповiдник "Поле Берестецької битви" в с.Пляшева Радивилiвського району. Створено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12 вересня 1991 року на базi Музею-заповiдника "Козацькi могили" - вiддiлу Рiвненського обласного краєзнавчого музею. Територiя 225 га, мiж м.Берестечком Горохiвського району Волинської областi й селами Пляшева, Острiв та Солонiв Рiвненської областi. Включає побойовище з островом Журавлиха, Георгiївську муровану церкву-мавзолей (1914 р.), Михайлiвську дерев'яну церкву (1650 р.), монумент на честь 340-рiччя Берестецької битви (1991 р.), а також музей. Заповiдник належить до загальнодержавної власностi й пiдпорядкований Мiнiстерству культури i мистецтв України.

III. Житомирсько-Вiнницький регiон (буферний).
Об'єднує двi областi - Житомирську i Вiнницьку.

3.1. Житомирська область.

Обiймає пiвнiчнi терени iсторичної Волинi, а саме - Волинське Полiсся. Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина належить, переважно, до XVII-поч.XX столiть i представлена католицькими i православними церковними спорудами доби бароко, архаїчними типами народних дерев'яних храмiв, класицистичними садибами. Є лише одна пам'ятка Княжої доби. На державному облiку перебуває 210 пам'яток архiтектури, з них 64 - національного значення. Вiдомо понад 300 нововиявлених пам'яток архiтектури. До Списку iсторичних мiст i селищ включено: Бердичiв, Житомир, Коростень, Коростишев, Любар, Миропiль, Новоград-Волинський, Овруч, Олевськ, Радомишль.

3.2. Вiнницька область.

Архiтектурна спадщина областi, яка належить до iсторичного регiону Пiвденного Подiлля, охоплює пам'ятки XVII - поч. XX столiть. Найхарактернiшими є пам'ятки архiтектури доби бароко, класицизму й iсторизму. В областi взято на державний облiк 511 пам'яток архiтектури, з них 167 - національного значення. Вiдомо близько 160 нововиявлених пам'яток архiтектури. До Списку iсторичних мiст i селищ включено 17 населених мiсць Вiнничини: Бар, Бершадь, Браїлiв, Брацлав, Вiнниця, Вороновиця, Копайгород, Могилiв-Подiльський, Мурованi Курилiвцi, Погребище, Немирiв, Томашпiль, Тульчин, Тиврiв, Хмельник, Шаргород, Ямпiль.

IV. Київський (центральний) регiон.
Об'єднує Київську, Чернiгiвську,
Черкаську та Кiровоградську областi.
Центром цього регiону є Київ.

4.1. Мiсто Київ.

Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина столицi України охоплює широкий хронологiчний дiапазон пам'яток XI - XX столiть. Найцiннiшими є пам'ятки доби Київської Русi, Гетьманщини (українське вiдродження i бароко), класицизму та iсторизму. Архiтектурна спадщина радянської доби визначається найпрестижнiшими урядовими будiвлями. У Києвi на державний облiк узято 675 пам'яток, з них 390 - національного значення. Два комплекси - собор Святої Софiї з прилеглими монастирськими будiвлями та Києво-Печерська лавра включенi ЮНЕСКО до Списку всесвiтньої спадщини. Вiдомо понад 1000 нововиявлених пам'яток архiтектури, якi, пiсля вiдповiдних дослiджень, будуть узятi на державний облiк. В мiстi на базi комплексiв iсторико-архiтектурної спадщини створено 4 заповiдника i 2 музеї: Нацiональний заповiдник "Софiя Київська", Нацiональний Києво-Печерський iсторико-культурний заповiдник, Державний iсторико-культурний заповiдник "Стародавнiй Київ", Державний iсторико-меморiальний заповiдник "Лук'янiвське кладовище", Музей народної архiтектури i побуту України та Музей "Київська фортеця".

Нацiональний заповiдник "Софiя Київська". Створено постановою ЦК КП(б)У i РНК УРСР вiд 27 березня 1944 року як Державний архiтектурно-iсторичний заповiдник "Софiйський музей" на базi музею, органiзованого в Софiйському соборi постановою РНК УРСР 1934 року. Указом Президента України вiд 11 жовтня 1994 року надано статус нацiонального й сучасне найменування. Площа 5 га. Охоплює всю територiю Софiйського катедрального монастиря з 10 архiтектурними пам'ятками XI - XIX столiть. Передано кiлька найвидатнiших пам'яток Києва: 1965 року - Кирилiвську церкву (ХII ст.), 1968 року - Андрiївську церкву (XVIII ст.), 1982 року - Золотi ворота (ХI ст.). У фондах - понад 60 тисяч одиниць зберiгання. На цiй базi створюється музей архiтектури України. Нагороджений 1987 року Гамбурзьким фондом (ФРН) "Європейською золотою медаллю за збереження iсторичних пам'яток". 1990 року включено до Списку всесвiтньої спадщини. Перебуває в загальнодержавнiй власностi й пiдпорядкований Держбуду України.

Нацiональний Києво-Печерський iсторико-культурний заповiдник. Створено постановою ВУЦВК i РНК УСРР вiд 29 вересня 1926 року в межах територiї Києво-Печерської лаври. Площа 28 га. Включає понад 80 пам'яток архiтектури та iнших споруд iсторичної забудови. Дiють музеї: книги i книгодрукування; iсторичних коштовностей; народного декоративного мистецтва та iншi. У фондах - понад 60 тисяч одиниць зберiгання (твори образотворчого й ужиткового мистецтва, стародруки, рукописи, археологiчнi збiрки). 1990 року включено до Списку всесвiтньої спадщини. 1988 року чернечiй громадi вiдновленого Київського Свято-Успенського Печерського монастиря (лаври) передано комплекс Дальнiх печер, а 1990 року - Комплекс Ближнiх печер. Указом Президента України вiд 13 березня 1996 року надано статус нацiонального, проте залишено в мiськiй комунальнiй власностi Києва й пiдпорядкуваннi Київськiй мiськiй держадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-культурний заповiдник "Стародавнiй Київ". Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 16 травня 1987 року в межах найстародавнiших iсторичних районiв Києва - Верхнього мiста й Подолу, на базi нерухомих пам'яток iсторiї та культури. Площа 200 га. Включає 31 пам'ятку архiтектури, 10 пам'яток iсторiї, 25 пам'яток археологiї. Пiдпорядкований Київськiй мiськiй держадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-меморiальний заповiдник "Лук'янiвське кладовище" в м.Києвi. Створено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 1 липня 1994 року на базi комплексу нерухомих пам'яток iсторiї та монументального мистецтва Лук'янiвського цивiльного кладовища, де похованi, зокрема, мистцi Ф.Кричевський, Г.Свiтлицький, О. i М.Мурашки, М.Пимоненко, архiтектори П.Альошин, О.Вербицький, О.Кобелєв, вченi К.Воблий, О.Новицький, П.Тутковський, а також жертви комунiстичного терору 1930-1938 рокiв. З 1995 року триває виявлення i взяття на державний облiк поховань, що мають iсторико-культурну цiннiсть. Пiдпорядкований Київській мiській держадмiнiстрацiї.

Cторінка  -  1  |  2  |  3  |  4  | 5