краєзнавство / регіони / Історико-архітектурні ресурси регiонiв України / стор. 3.

4.2. Київська область.

Обiймає iсторичнi терени Середнього Поднiпров'я, Київського Полiсся i Сiверщини. Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина XVII - поч.ХХ столiть найяскравiше представлена пам'ятками доби Гетьманщини (українське вiдродження i бароко) та класицизму. В областi взято на державний облiк 211 пам'яток архiтектури, з яких 91 - національного значення. Виявлено понад 120 нововиявлених пам'яток архiтектури. До Списку iсторичних мiст i селищ включенi: Бiла Церква, Богуслав, Василькiв, Вишгород, Переяслав-Хмельницький, Ржищiв, Фастiв, Яготин. Дiє два заповiдника.

Національний iсторико-етнографічний заповiдник ''Переяслав''. Створено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 13 березня 1979 року на базi 29 нерухомих пам'яток iсторiї та культури, музею народної архiтектури та побуту, iсторичного та iнших музеїв мiста. Включає також ансамблi Вознесенського та Михайлiвського монастирiв. У музейному фондi - понад 170 тисяч одиниць зберiгання, що становить основу 17 музеїв та окремих експозицiй у складi заповiдника. Основнi з них: Переяславський музей народної архiтектури та побуту (створений 1964 р., територiя 30 га,239 пам'яток народної архiтектури, у фондовiй збiрцi 127 тисяч одиниць зберiгання), Музей народного одягу (15 тисяч одиниць зберiгання), Музей архiтектора В.Заболотного (1,5 тисячi експонатiв), Музей Г.Сковороди (створений 1972 р., понад 6 тисяч рукописних книг i стародрукiв), Музей давньоруської архiтектури (створений 1982 р.), Музей кобзарства (створений 1989 р.), музеї хлiба, космонавтики, Шолом-Алейхема тощо. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України від 15 березня 1999 року заповіднику надано сучасний профіль, а Указом Перзидента України від 1 червня 1999 року - статус національного. Пiдпорядкований управлiнню культури Київської облдержадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-культурний заповiдник у м.Вишгородi. Створено Указом Президента України вiд 6 липня 1994 року на базi найвизначнiших пам'яток iсторiї та культури: давньоруського городища з храмом Св.Бориса i Глiба, а також громадського краєзнавчого музею. Пiдпорядкований Управлiнню культури Київської облдержадмiнiстрацiї.

4.3. Чернiгiвська область.

Належить до iсторичного регiону Пiвнiчного Лiвобережжя чи Гетьманщини, який ще називався Сiверщиною. Є регiоном найдавнiшого хлiборобського розселення з найстародавнiшими мiстами. У XVII - XVIII столiттях цi землi були осередком українського державного життя. Вiдтак архiтектурно-мiстобудiвна спадщина представлена унiкальними спорудами Княжої доби, найдовершенiшими архiтектурними витворами українського вiдродження i бароко XVII - XVIII столiть, садибними комплексами i цивiльною забудовою епохи класицизму.

На державному облiку в областi перебуває 230 пам'яток архiтектури й мiстобудування, з яких 171 - національного значення. Вiдомо понад 160 нововиявлених пам'яток. 15 населених пунктiв включенi до Списку iсторичних мiст i селищ: Батурин, Борзна, Iчня, Качанiвка, Козелець, Короп, Любеч, Нiжин, Новгород-Сiверський, Остер, Прилуки, Седнiв, Сосниця, Тростянець, Чернiгiв. На базi комплексiв архiтектурно-мiстобудiвної спадщини в областi створено 4 заповiдника.

Національний iсторико-архiтектурний заповiдник "Чернігів стародавній". Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 20 лютого 1967 року як фiлiю Державного архiтектурно-iсторичного заповiдника "Софiйський музей" з передачею їй 11 пам'яток архiтектури Чернiгова ХI - ХIХ столiть. Постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 22 червня 1978 року створено самостiйний заповiдник, якому передано весь комплекс княжого Дитинця з двома соборами (ХI - ХII ст.), колегiумом, будинком Мазепи, Катерининську i П'ятницьку церкви, Єлецький i Троїцький монастирi, комплекс Iллiнських (Антонiєвих) печер (ХI - XVII столiть), курган "Чорна могила" й курганний могильник на Болдиних горах (всього 34 пам'ятки). Охоплює найцiннiшi терени iсторичного середмiстя. У фондах близько 70 тисяч одиниць зберiгання, що становлять основу постiйних i тимчасових експозицiй. Статус національного й теперішнє найменування надано Указом Президента України від 29 грудня 1998 року. Пiдпорядкований Управлiнню архiтектури Чернiгiвської облдержадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-культурний музей-заповiдник "Слово о полку Iгоревiм" у м.Новгородi-Сiверському. Створено рiшенням Чернiгiвського облвиконкому вiд 27 серпня 1990 року на базi Новгород-Сiверської фiлiї Чернiгiвського архiтектурно-iсторичного заповiдника та Новгород-Сiверського краєзнавчого музею. Новгород-Сiверську фiлiю Чернiгiвського ДАIЗ створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 22 червня 1978 року на основi архiтектурного ансамблю Спасо-Преображенського монастиря, Замкової гори та кiлькох архiтектурих пам'яток iсторичного середмiстя. Пiдпорядкований Управлiнню культури Чернiгiвської облдержадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-культурний заповiдник "Гетьманська столиця" в смт.Батурин Бахмацького району. Створено постановою КабiнетуМiнiстрiв України вiд 14 червня 1993 року на базi нерухомих пам'яток iсторiї та культури Батурина (з другої половини XVII столiття до 1708 року був столицею Гетьманщини) та його околиць, iз включенням мiсцевого iсторико-краєзнавчого музею. Пiдпорядкований Управлiнню культури Чернiгiвської облдержадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-культурний заповiдник "Качанiвка" в с.Качанiвка Iчнянського району. Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 24 листопада 1981 року на базi парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва (XVIII - XIX ст.) та палацового комплексу меценатiв Тарновських (XVIII - XIX ст.). Площа близько 500 га. З 1984 року реставрується. Перебуває в загальнодержавнiй власностi й пiдпорядкований Мiнiстерству культури i мистецтв України.

4.4. Черкаська область.

Область розташована в регiонi Середньої Надднiпрянщини, включає невелику частину Гетьманщини (на лiвобережжi Днiпра). Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина представлена, пересiчно, спорудами XVIII - поч.ХХ ст. Збереглися поодинокi пам'ятки Княжої доби (Канiв) та XVII сторiччя (Чигирин,Суботiв). В областi на державний облiк узято 312 пам'яток архiтектури, з яких 56 - національного значення. Вiдомо понад 380 нововиявлених пам'яток архiтектури. До Списку iсторичних мiст i селищ увiйшли: Звенигородка, Золотоноша, Кам'янка, Канiв, Корсунь-Шевченкiвський, Смiла, Стеблiв, Тальне, Умань, Черкаси, Чигирин. Черкаська область найбагатша в Українi на заповiдники - їх тут створено шiсть. Заповiдним об'єктом є також славнозвiсний парк "Софiївка" у м.Умань.

Шевченкiвський нацiональний заповiдник у м.Канiв. Створено постановою РНК УСРР вiд 20 серпня 1925 року як заповiдник "Могила Шевченка". Нацiональний статус i теперiшнє найменування надано Указом Президента України вiд 11 жовтня 1994 року. Площа 42,5 га. Включає музей Т.Шевченка, могилу поета, вiдновлену хату першого доглядача могили I.Ядловського, Успенський собор у Каневi, садиби М.Максимовича й В.Науменка на Михайловiй горi (с.Прохорiвка) та низку пам'яток археологiї. У фондах - 17 тисяч одиниць зберiгання. Є загальнодержавною власнiстю й пiдпорядкований Мiнiстерству культури i мистецтв України.

Нацiональний заповiдник "Чигирин" у Чигиринському районi. Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 7 березня 1989 року на базi комплексу пам'яток iсторiї, культури i природи Чигирина, Суботова, Стецiвки, Холодного Яру. Реорганiзовано рiшенням уряду 1992 року. Статус нацiонального надано 1995 року. Включає 13 окремих територiй площею 1161 га, 34 нерухомi пам'ятки, музеї Богдана Хмельницького i краєзнавчий у Чигиринi, Медведiвський i Суботiвський краєзнавчi. Є загальнодержавною власнiстю й пiдпорядкований Мiнiстерству культури i мистецтв України.

Державний iсторико-культурний музей-заповiдник "Батькiвщина Т.Шевченка" Звенигородського району. Створено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25 березня 1992 року на базi нерухомих пам'яток iсторiї, культури i природи сiл Шевченкове (кол.Кирилiвка), Моринцi, Будища, вiдтворених меморiальних садиб у Моринцях та Лiтературно-меморiального музею Т.Шевченка в селi Шевченковому (з 1939 р.). Охоплює 43 окремi територiї загальною площею 37,3 га. Включає 43 пам`ятки iсторiї, культури i природи. Пiдпорядкований Управлiнню культури Черкаської облдержадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-культурний заповiдник у м.Кам'янцi. Створено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21 липня 1995 року на базi Лiтературно-меморiального музею О.Пушкiна i П.Чайковського, Кам'янського парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва, садиби О.Давидової (ХIХ ст.), iнших пам'яток iсторiї, культури i природи. Охоплює 6 окремих територiй площею 74,6 га. Включає 17 об'єктiв нерухомої iсторико-культурної i природної спадщини. Пiдпорядкований Управлiнню культури Черкаської облдержадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-культурний заповiдник у м.Корсунь-Шевченкiвський. Створено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 8 лютого 1994 року на базi комплексу пам'яток iсторiї, культури i природи Корсуня-Шевченкiвського, сiл Стеблева, Виграїва i Квiток Корсунь-Шевченкiвського району. Охоплює 15 окремих територiй площею 108 га. Включає 29 нерухомих пам'яток iсторiї та культури, у тому числi поле Корсунської битви (1648 р.), палацово-парковий ансамбль садиби Лопухiних (XVIII-XIX ст.), садибу-музей I.Нечуя-Левицького в Стеблевi та музей К.Стеценка в Квiтках. Пiдпорядкований Управлiнню культури Черкаської облдержадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-культурний заповiдник "Трахтемирiв" Канiвського району. Створено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 1 липня 1994 року на базi нерухомих пам'яток iсторiї, культури i природи Канiвського Поднiпров'я. Мiститься на правому березi Днiпра, мiж селами Бучак i Трахтемирiв. Охоплює 8 територiй площею 4465 га. Включає 88 пам'яток, переважно археологiчних, вiд кам'яної доби до пiзнього середньовiччя, а також рештки Зарубського монастиря княжої доби й козацького мiста Трахтемирова з цвинтарем XVI - XVII столiть. Пiдпорядкований управлiнню культури Черкаської облдержадмiнiстрацiї.

Iсторико-культурний центр в м.Уманi. Створено 1994 року Указом Президента України з iнiцiативи Уманської мiської Ради народних депутатiв на мiсцi поховання духовного лiдера брацлавських хасидiв цадика Нахмана для органiзацiї та забезпечення паломництва свiтового єврейства. Територiя зарахована до земель iсторико-культурного призначення.

4.5. Кiровоградська область.

Обiймає землi iсторичного регiону Новосербiї, стало заселеної лише з середини XVIII ст. Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина 2-ї пол. XVIII - поч.ХХ столiть представлена пам'ятками церковної, цивiльної та вiйськової архiтектури, переважно доби класицизму. На державний облiк узято 392 пам'ятки архiтектури, з них 17 - національного значення. Вiдомо близько 170 нововиявлених пам'яток. До Списку iсторичних мiст i селищ включенi: Кiровоград, Нова Прага, Новомиргород, Новоукраїнка, Олександрiвка, Олександрiя, Свiтловодськ. В областi дiє один музей-заповiдник.

Державний музей-заповiдник I.Тобiлевича "Хутiр Надiя" в с.Миколаївка Кiровоградського району. Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 1 серпня 1956 року на базi садиби родини Тобiлевичiв як фiлiю Кiровоградського обласного краєзнавчого музею. Площа 11 га, включає 15 нерухомих пам'яток iсторiї, культури i природи, у тому числi батькiвську хату братiв Тобiлевичiв та лiтературно-меморiальний музей драматурга I.Тобiлевича (Карпенка-Карого). Пiдпорядкований Управлiнню культури Кiровоградської облдержадмiнiстрацiї.

Сторінка  -  1  |  2  |  3  |  4  |  5