«Щоб син не йшов»: історія батька і сина, які разом боронять Україну

У львівському реабілітаційному центрі UNBROKEN лікують 58-річного Миколу Шуляка та його сина Олександра. Вони разом служили у 14-й окремій механізованій бригаді й обидва дістали поранення на фронті.
Микола Шуляк з Волині у перші дні повномасштабного вторгнення вирішив стати на захист України. Йому тоді було 54 роки. Чоловік каже: рішення ухвалив одразу, бо хотів, щоб на схід не довелося йти синові. Але за пів року Олександр теж долучився до війська — і так вони опинилися в одній бригаді.
У лютому 2025 року поранення дістав молодший Шуляк. А в серпні того ж року FPV-дрон влучив у машину, на якій Микола їхав на завдання на Куп’янському напрямку. Вибух забрав у чоловіка ліву руку, уламки посікли плече, голову та легеню. Через різкий перепад тиску розірвалася барабанна перетинка, тож захисник майже повністю втратив слух на одне вухо.
Спершу Миколі ампутували кінцівку, а потім доправили до Львова. Виявилося, що на тому ж поверсі реабілітаційного центру вже лікується його син. Поруч із чоловіками постійно були мама й дружина. Микола зізнається: хоча поранення Олександра легше — у сина проблеми з ходьбою та рухливістю лівої руки, — вони з дружиною більше хвилювалися саме за нього. «Я вже якось давав собі раду, найважливіше було, щоб він піднявся, став на ноги», — розповідає батько.
Олександр уже відновився і завершив реабілітацію. Микола ж пережив чотири операції на ампутованій кінцівці, пройшов протезування, а тепер настав новий етап — відновлення слуху. Чоловік майже рік чекав на можливість потрапити до столичного хірурга Олега Борисенка, який відвідав Львів і прооперував вісьмох захисників з акубаротравмою. Разом із львівськими отоларингологами лікар сформував Миколі нову барабанну перетинку.
ЛОР-хірургиня Анна Новоставська пояснює: під час операції взяли фасцію зі скроневого м’яза, надали їй потрібної форми та підклали під розірвану перетинку. Такий трансплант приживається і може покращити слух на 10–15 децибел. До вибуху Микола чув лівим вухом лише на 20%, тепер є шанси повернути до 45%.
Попри все, захисник не втрачає оптимізму. Каже, поруч із ним лікуються хлопці з важчими пораненнями, і їхня жага до життя додає йому сил. А коли завершить лікування, мріє повернутися у рідне селище на Волині та відвезти дружину в Карпати.
Читайте також
Ще в розділі «Історія»
- Бойовий медик "Котик": "Мені пробило груди, а тепер я рятую інших"
- Чи можна успадкувати виплату за загиблого військового: пояснення Верховного Суду
- Історія Кавказу, мир і підтримка України: що розповідає книга Kuzari
- Electronic Arts стала приватною: що чекає на Battlefield та The Sims
- Покрова Пресвятої Богородиці: як українці зустрічають свято за новим календарем






