С СпадокУкраїна: суспільство та історія

Врятував подружжя після влучання КАБ у Сумах: історія інструктора Федора Зайцевського

·1348 слівредакція
Врятував подружжя після влучання КАБ у Сумах: історія інструктора Федора Зайцевського

Торік 3 липня Федір Зайцевський опинився на місці удару КАБ по Сумах і за кілька хвилин наклав турнікети та провів реанімацію двом пораненим — подружжю Денису й Карині. Нині він навчає містян домедичної допомоги в сумському Центрі готовності цивільних.

Федір Зайцевський, 40-річний сум'янин, майже десять років працював у місцевому слідчому ізоляторі — фахівцем соціально-виховної та психологічної служби, оперативником, а згодом начальником оперативного відділу. У 2016 році він змінив фах і пішов в аграрну сферу. Сьогодні він спеціаліст служби безпеки компанії «Зернова індустрія», що входить до мережі «АВІСУКРАГРО».

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Федір разом із колегами-аграріями залишився в Сумах. Вони організовували передачу їжі тим, хто її потребував, по всьому регіону. А після звільнення Сумщини, коли аграрії повернулися до роботи, постало питання безпеки: працювати в полі стало ризиковано. Як фахівець із безпеки, Федір запрошував інструкторів і організовував навчання з домедичної допомоги — передусім для охоронців і керівників компаній мережі «АВІСУКРАГРО».

Протягом 2022–2023 років він багато спілкувався з людьми зі сфери тактичної медицини, яка з початком вторгнення, за його словами, «стала мейнстрімом». Тоді й зрозумів: тренінги потрібні не лише аграріям, а й усім мешканцям Сум, адже російська загроза не відступала.

Восени 2023 року Федір із колегами зв'язався з Благодійним фондом Сергія Притули й запропонував створити в прифронтовому місті Центр готовності цивільних — проєкт фонду, що вчить цивільних навичок життя в умовах війни та базової військової підготовки. 30 вересня 2023 року сумський ЦГЦ запрацював офіційно. Партнери-аграрії — «Зернова індустрія», «Довіра 2008», «АВІСУКРАГРО» — підтримали його фінансово: за ці кошти придбали симулятори поранень, набори для накладання бандажів, турнікетів і тампонування, а також масогабаритні макети для навчання стрілецької справи. Один зі спонсорів передав центру приміщення.

Інструкторів шукали серед друзів і знайомих. Так вийшли на досвідченого бойового медика Ігоря з Києва, який на старті проводив чимало тренінгів із домедичної допомоги. Згодом долучилися інструктори сумського екіпажу «Госпітальєрів». Із часом знаходити фахівців ставало дедалі важче: попит на тренінги зростав, а інструктори були завантажені службою у війську. Утім, у центрі сформувалася команда з чотирьох інструкторів — із домедичної допомоги, стрілецької справи, орієнтування на місцевості й психологічного напряму. Координаторами простору стали Федір і його колега Вікторія.

За три роки роботи тренінги сумського ЦГЦ відвідали 3 858 людей. Проєкт і досі благодійний: його фінансують передусім спонсори, за ці кошти оплачують комунальні послуги та купують розхідні матеріали — турнікети, бинти, канцелярію для психологічних занять. Донатять і відвідувачі: їхні внески поповнюють запаси води, кави, чаю й печива для учасників. Нині курси обирають, відштовхуючись від запиту людей. Найбільший попит має домедичка, найменший — стрілецька справа, орієнтування на місцевості та психологія.

Оскільки знайти постійних фахівців із домедичної допомоги було складно, Федір вирішив сам стати інструктором. Протягом 2023–2024 років він завершив кілька навчань: здобув сертифікат бойового медика від «Госпітальєрів», пройшов курси Всеукраїнської ради реанімації, а цьогоріч навчався в Тернопільському медичному університеті, де отримав рівень «Перший на місці події другого рівня» й сертифікат інструктора. З листопада 2024 року він навчає сум'ян порятунку під час масивних кровотеч і навичок серцево-легеневої реанімації. Його «фішка» як інструктора — обходитися без складних медичних термінів і знаходити підхід до різних поколінь.

«Із часом я навчився знаходити підхід і до зумерів, і до міленіалів, і до "покоління X". Це допомагає привертати їхню увагу під час навчання: іноді треба змінити тембр голосу на гучніший, щоб зреагували. З одними людьми я можу більше жартувати, з іншими — бути серйозним», — розповідає Федір.

Нині він роздумує про новий курс для сум'ян під назвою «Перший на місці події» — дієвіший алгоритм допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях. Він працює за міжнародною схемою DRs-CABC, де кожна літера відповідає за певну дію: оцінку безпеки, перевірку свідомості постраждалого, виклик допомоги, виявлення та зупинку масивної кровотечі, перевірку дихальних шляхів, оцінку дихання й контроль постраждалого. «Цей курс важливий саме тому, що кровотечі — не єдине, що забирає життя під час обстрілу. Тому треба знати, як допомогти й під час інших травм», — пояснює інструктор.

Навички домедичної допомоги Федір застосовував не раз: при побутових порізах, під час випадкового утоплення в басейні. Він врятував чоловіка, який постраждав від обстрілу Сум 13 квітня, коли дві російські ракети поцілили по центру міста: у пораненого була пробита грудна клітина, тож Федір оглянув його й заклеїв отвір оклюзійною наліпкою. Але один із найскладніших випадків стався 3 липня, коли він урятував подружжя.

«У жінки були ампутовані дві кінцівки, на одній вже був накладений турнікет. Я визначив, що це масивна кровотеча, дістав турнікет зі своєї аптечки й затягнув ним іншу кінцівку. У Дениса була перебита артерія на нозі — масивна кровотеча. Тож другий турнікет я наклав йому», — пригадує Федір.

За кілька секунд Денис знепритомнів. Федір послухав дихання — його не було. Оглянув чоловіка на інші поранення, яких не виявив, і вирішив робити компресію грудної клітки. Після цього поранений почав дихати. «Я перевернув його в "стабільне бокове" положення і був поруч, поки не прибули екстрені служби. Першими приїхали волонтери Червоного Хреста. Вони відвезли поранених до лікарні. За кілька днів я провідав Дениса. Зараз родина на реабілітації у Львові», — розповідає він.

Федір переконаний: подружжя вдалося врятувати саме завдяки навичкам домедичної допомоги, які він опанував за останні роки. Він міркує, що якби сам опинився на місці пораненого, то хотів би, щоб хтось із сум'ян був готовий його врятувати. Так, на його думку, містянам варто пристосовуватися до життя в постійній небезпеці — і сам він почав це робити ще у 2022 році.

«Хоч я і не боюся побачити поранення чи навіть смерть, але психологічно після цього було складно. Звісно, я не хотів отримувати цього досвіду, а опинився там випадково. Після пережитого я трохи поплакав, поговорив із друзями, які похвалили мене зі словами: "Тепер життя ти точно не дарма прожив, можна вже й на пенсію йти". Розуміння, що ти когось врятував, і справді дає відчуття ейфорії. Але врешті після неї зупиняюся на думці: "Та годі, я ж цьому вчився, тому нічого особливого"», — ділиться Федір.

Після обстрілу Сум КАБами 3 липня запити на тренінги в ЦГЦ не вщухають, каже інструктор. Попит, який тоді виник, працівники центру не закрили й досі. У серпні Федору навіть довелося взяти відпустку на основній роботі, щоб попрацювати в центрі як волонтер.

«За час існування центру я не раз помічав: такі стрибки відвідуваності виникають після масованих обстрілів міста. З останніх — після ракетного удару 13 квітня 2025 року та обстрілу КАБами 3 липня цьогоріч. Приходячи на навчання, люди передусім змотивовані врятувати себе, а тоді вже інших. І це правильно, адже лише живими вийде допомогти ще комусь. У більш безпечних регіонах — навпаки: попит на тренінги з домедичної допомоги значно нижчий», — каже чоловік.

Схожий стрибок відвідуваності був і в Полтаві, пригадує Федір, — коли російський удар прийшовся по Військовому інституту зв'язку. Тоді працівники сумського ЦГЦ поїхали допомагати полтавському проводити чималу кількість тренінгів.

На думку Федора, сьогодні тренінги з домедичної допомоги відвідують значно більше сум'ян, ніж у 2023 році, але цієї кількості щодо всього населення все ще недостатньо. За його спостереженнями, чимало містян і досі не носять аптечок, або ж беруть їх із собою, та не мають навичок допомоги.

«Вміння надати домедичну допомогу й аптечка з необхідними засобами мають стати "базою" для тих, хто працює з людьми. Це передусім водії громадського транспорту, охоронці в ТРЦ, персонал кав'ярень і закладів. Втім, не хочу перекладати відповідальність лише на них», — підсумовує Федір Зайцевський.

Читайте також