Спільна сцена: у Києві покажуть спадок митців, що творили український театр

Новий виставково-дослідницький проєкт отримав назву «Спільна сцена». Його курують доктор культурології Сергій Руденко та головна зберігачка фондів музею Тетяна Руденко, яка давно вивчає український театральний авангард.

Як зазначає Сергій Руденко, суспільна свідомість досі часто тримається на стереотипах, які стають «тригерами розбрату». Натомість спільний український і єврейський досвід, що ліг в основу модерної української нації, потребує вдумливого осмислення. «Міфи призводять до дезорганізації та маніпуляцій, нав'язуючи патерн штучного відособлення єврейської спільноти від українського культурного процесу», — пояснює куратор.

Керівник «Галереї сценографії» Богдан Поліщук додає: проєкт має стати свідченням того, що українська культура та політична нація — багатоетнічні, відкриті й толерантні на рівні базових цінностей. «Це митці, чий спадок важливий як для української культури, так і для єврейської спільноти», — наголошує він.

Серед імен, які увійдуть до експозиції, — Нісон Шифрін, який працював художником у легендарному театрі «Березіль» Леся Курбаса, та Матвій Драк, один із співзасновників нинішнього Національного театру імені Івана Франка. Також покажуть роботи Михайла Френкеля, який після еміграції до США продовжував співпрацювати з українськими театрами й увійшов в історію як один із концептуалістів «дієвої сценографії».

Окрему увагу приділять нещодавнім надходженням до музею. «Нещодавно Музей отримав архів Михайла Глейзера, зокрема, і ескізи до таких знакових вистав, як “Санаторійна зона” Миколи Хвильового, “Енеїда” Сергія Данченка у театрі Франка, “Вічний бунт” Миколи Куліша, яку готував із Лесем Танюком», — розповідає Тетяна Руденко. Ці унікальні ескізи раніше не експонувалися.

Музей, за словами кураторки, почав досліджувати тему спільної сцени ще наприкінці 1980-х. У 1990–2000-х роках відбулася серія виставок, присвячених єврейським театрам, а 2019-го разом із Центром Юдаїки відкрили виставку «З історії єврейських театрів в Україні, ХХ століття». Попри політичні складнощі радянського часу, музей понад століття дбайливо зберігав цю спадщину.

Усього на виставці, яку планують відкрити восени 2026 року, представлять роботи семи митців. Окрім згаданих, це кубіст та експресіоніст Марко Епштейн, який працював у Харківському єврейському театрі, Віктор Гукайло — яскравий приклад переосмислення єврейської візуальної спадщини в сучасній українській культурі, а також унікальний вертеп, створений Іриною Уваровою для проєкту Шарля Фойєрбегра в 1990-х.